У селі Піщане серед камінь-каширських лісів живе дідусь, якого знає кожен сусід. Йому – 90 років. Усе життя він прожив тут – біля бджіл.
Нині в нього залишилося тільки два вулики, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс», пише ВолиньUA.
«Було повно. Було 10. А вже старий, вже з кульбаками ходжу. Вже дід не здужає… Дочка доглядає. Я вже сам – нікуди», – каже Павло Юхимович.
Його дитинство зовсім не було солодким. Та й дитинства того, можна сказати, не було: воно обпечене горем. У 10-річному віці Павло Юхимович втратив маму: «Прийшов бандит вночі і забив маму в 45-му році. Мені 10 літ було, як я остався сам. І годувався без матері… Таке моє життя. В мене життя доброго не було. Я їв хліб з половою. З самого дитинства працював, пас овечки».
Павлу Юхимовичу довелося не по роках змужніти. Згодом він працював у лісгоспі.
«Працював у лісі на смолі. Гроші отримував. А де ті гроші? Пропали. На книжці були, бо ж на руки не давали… От і немає», – каже дідусь.
Зосталася пенсія, але і та йде на ліки. Дідусь лише нещодавно став на ноги після пережитого мікроінсульту. Біля нього – донька і внук. Вони – його підтримка.
«Час до часу виїжджаю десь до Польщі, адже треба щось підзаробити, щоб було за що жити. Бо вся пенсія йде на ліки діду», – розповідає донька Павла Юхимовича Любов Шаповалова.
Багатство дідуся – його внуки і правнуки. У нього – 28 онуків і 25 правнуків. Бодай трішки підсолоджують життя пенсіонеру бджоли. Це ремесло йому передав батько.
«Сподобалося качати мед. Одного року в мене тільки один вулик був, але я з нього накачав два відра меду. Ото був рік… Я бджіл люблю, а вони – мене», – усміхається Павло Юхимович.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Водій не зміг пояснити, звідки деревина: на Волині з'ясовують походження 10 кубометрів лісу