Святкування Вербної неділі завжди відзначають за сім днів до Великодня, який святкуємо 5 травня. А значить Вербну неділю відзначаємо 28 квітня. Це свято називають ще Вхід Господній в Єрусалим.
В цей день віряни йдуть до храмів і освячують вербові гілочки.
Історія свята
Вербна неділя - одне з найголовніших християнських свят, яке пов'язане зі святкуванням Великодня. В цей день Ісуса Христос увійшов до Єрусалиму.
Атрибутом свята є саме вербові гілочки, які спочатку освячують в храмі, щоб потім ними жартома "побити" рідних та друзів.
Верба в нашій країні замінила пальмові гілочки, якими вітали іудеї Ісуса Христа в Єрусалимі. Це - перша рослина, яка починає квітнути навесні, а тому наші предки вірили, що вона символізує пробудження природи.
Що треба робити у Вербну неділю
Віряни йшли до храму, де слухали богослужіння, а потім освячували гілочки верби. Пізніше деякі з них садили у саду чи на городі. Такий же звичай існує і на околицях міста Земмерінґ в Австрії. Історики вважають, що ця процедура мала більше символічне значення, наче очищувала поле від негативу. Інші гілки ставили в хаті біля ікон.
Цікава традиція пов'язана з вербними гілочками. Молоді дівчата і хлопці брали їх і злегка "били" тих, хто лишився вдома і не ходив на службу. При цьому примовляли: "Не я б'ю - верба б'є, За тиждень Великдень".
Також бажали один одному здоров'я і достатку:
"Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля!".
Віряни вірили, що освячена верба допомагає захистити оселю від води та вогню, дарує мешканцям міцне здоров'я. Тому гілочки обов'язково зберігали аж до Вербної неділі прийдешнього року.
Що не можна робити
- не займалися важкою фізичною працею;
- не шили, не вишивали і не в'язали;
- не сварилися і не лихословили.
Також заборонено пишно святкувати. Якщо у людини був день народження, святкування проходило тихо і спокійно.
Все ще триває Великий піст, тому під забороною м'ясо, яйця, молочні продукти.
