За цей рік наша країна пережила уже двоє виборів. Одні з них – парламентські – стали позачерговими. Тепер активно ведуться розмови про наступні за черговістю вибори – до місцевих рад. А це означає, що кожне місто та село обиратиме нових депутатів та голів. Від того, як ці вибори пройдуть у Володимирі-Волинському, і того, хто очолить княже місто, залежить багато. Це може бути або новий початок, або продовження стагнації.
Поглянемо на ключових осіб «політичного олімпу» Володимира-Волинського та спробуємо оцінити їхні шанси взяти владу в місті.
Як відомо, Петро Саганюк очолює Володимир уже 5 каденцій поспіль: це ціла міні-епоха. В останні роки він суттєво омолодив свою команду, додавши до неї першого заступника з числа молодих політиків. Але наразі невідомо, чи стане Ярослав Матвійчук «намісником» Саганюка у цій містечковій «грі престолів». Матвійчук не має достатнього управлінського досвіду, аби керувати містом самостійно, та й не відомо, чи команда БПП після програних президентських виборів матиме хоч якийсь реальний вплив.
Натомість мав шанси поборотися за посаду мера Олег Свідерський, який уже другу каденцію є секретарем міської ради, та ще й з приставкою «заступник міського голови». Йому «на руку» грало й те, що він – багаторічний член партії «Батьківщина», а, як відомо, ця політична сила має певний електоральний рейтинг на Волині. Проте його досі майже безхмарні перспективи обійняти цю посаду завершились… отриманням хабара. Олега Свідерського затримали через те, що він за гроші обіцяв посприяти у наданні дозволу на розташування на території міста малої архітектурної форми без належних на це дозвільних документів. Сума хабара, на якому упіймали Олега Свідерського, становила 10 тисяч гривень.
І хоч і він, і його патрон Саганюк усе це називають провокацією, проте в такому невеликому місті, як Володимир, – репутація Свідерського тепер назавжди «підмочена».
Втім, «Батьківщина» навряд чи захоче здавати свої позиції, і якщо Юля Володимирівна дасть вказівку висувати кандидата на мера, то ними можуть стати як колишній секретар міськради Микола Матусевич, так і колишній голова Володимир-Волинської райради Андрій Оніщук.
Ще один «напрацьований» табір охочих всістися в крісло мера уособлюють собою Микола Юнак та Костянтин Зінкевич. Обидва «засвічені» і мають передвиборчий досвід, адже балотувались і до Верховної Ради, і на посаду мера Володимира
Щодо Миколи Юнака, то він до недавнього часу перебував в партії «УКРОП» і міг розраховувати на її підтримку. Та з цієї партії він вийшов. І, швидше за все, балотуватиметься як самовисуванець, або ж знайде іншу політичну силу, яка його прийме. Тим більше, що Юнак уже виробив певну традицію змінювати політичні партії – залежно від того, куди «вітер віє» на київському «політичному Олімпі».
Щодо «УКРОПу», то не відомо, чи не з’являться мерські амбіції в керівника міського осередку цієї політичної сили Сергія Радкевича. Чутки про те, що він буде претендувати на крісло мера княжого міста, періодично поширюються містом. Воно й не дивно, адже у Радкевича – чималий управлінський досвід на посаді керівника податкової інспекції та роки успішного ведення бізнесу.
А от кого посадив «на розтяжку» партійний вождь, то це лідера Володимир-Волинської «Самопомочі» Костянтина Зінкевича. Адже «підсадив» йому в партнери хлопців з команди Анатолія Гриценка, які й самі не проти «зіграти» на виборах мера. Пригадуєте, Андрій Садовий зняв свою кандидатуру з президентських перегонів на користь Анатолія Гриценка, та й вибори до парламенту партія програла. Як, зрештою, програла ці вибори і партія Гриценка.
Та все ж, повернімося до Костянтина Зінкевича. У політику він потрапив із волонтерства. Програв на піку популярності як вибори до парламенту, так і посаду мера. Втім, не здався і цілком комфортно почувається в опозиції до Петра Саганюка. Тож навряд чи «Самопоміч» буде шукати іншу людину на кандидата в мери Володимира. Хоча, за останньою інформацією, у місті вже почали проговорюватися й інші, альтернативні до Костянтина Зінкевича, кандидатури з цього ж середовища. Так що Зінкевичу, мабуть, ще доведеться досить активно «поштовхатися ліктями» за свій черговий шанс позмагатися на мерських перегонах у місті.
Ще одна «трійця» місцевих політиків, які завжди мали бажання втрутитися в «гру на мера», це – Олег Борбелюк, Руслан Мороз та Максим Климюк. Ця «трійця», як колись і Микола Юнак, були в команді Петра Саганюка. Тепер вони – поза нею, хоча жоден, попри наявність медійного ресурсу, не викидає компроматів на Саганюка. Та свою передвиборчу гру з вигідним прорахунком на 2020 рік, схоже, розпочинають.
Борбелюк – керівник потужного виробничого підприємства міста. Те, що таки добряче псує йому репутацію, – це політичне минуле: перебування і активна підтримка Партії регіонів. Борбелюк навіть запустив авторський журналістський проект, хоча це – той момент, коли «уміли приготувати, але не вміли подати». І замість «попадання в десятку» вийшов холостий постріл…
Руслан Мороз – найскандальніший депутат міської ради. В першій каденції надавав по пиці секретарю ради, тому ж таки Свідерському, неоднозначно висловлювався про Майдан, судився з «майданівкою», побив зятя свого колеги-депутата. І, попри численні суди, ні разу не відповів за свої вчинки. Цей епатажний чоловік у маловідомій партії «Наш край» у 2015 році вдруге втрапив у міську раду, чим довів, що виборці у Володимирі - не надто перебірливі.
Та, швидше всього, «трійця» висуне кандидатом на міського голову Максима Климюка. У минулому він очолював молодіжне крило Партії регіонів. Під час подій Революції гідності з Володимира-Волинського на Антимайдан до Києва їздили автобуси з «тітушками». Саме в організації цих поїздок майданівці підозрюють Максима Климюка.
Фактично, він «підім’яв» під себе осередок Радикальної партії. У Володимирі-Волинському мовчки, без пояснень, усунули від керма голову місцевої організації РПЛ Руслана Корця. Спочатку головою громадської приймальні поставили Дмитра Юзвенка, згодом його обрали головою міського партійного осередку. Двоє депутатів міської ради від цієї політичної сили Сергій Барщевський і Володимир Заєць – не стерпіли такого свавілля та вийшли з партії і фракції.
А тим часом у Радикальну партію прийняли однопартійця Климюка та депутата від «Нашого краю» Романа Горошкевича. На парламентських виборах він представляв Олега Ляшка в окружній виборчій комісії. Хоча, зрештою, Ляшко у парламент не потрапив. Та, схоже, що для Романа кінець нардепівської кар’єри партійного боса не стане кінцем його політичної кар’єри, адже його брат Павло Горошкевич прилаштувався у партії Зеленського «Слуга народу». І якщо раптом родич надумає шукати нову партію, то чому би не прихистити?
А от чи буде напівзагадкова володимирська організація «Слуги народу» висувати кандидата у мери – покаже час. Першу спробу поставити свою людину на голову РДА вони вже зробили. Струсили пил із колишньої «регіоналки», екс-працівниці Володимир-Волинської РДА часів ставленика Януковича Валентина Скуби – Юлії Пашкової. Чи буде вона призначена керувати, власне, невідомо чим, адже весь район уже пройшов децентралізацію, стане відомо найближчими місяцями.
Безперечно, що в «політичній грі» міста бере участь і місцевий осередок партії ВО «Свобода». На минулих виборах від цієї партії на посаду мера балотувався Сергій Коба. Проте після того, як від зрадив свободівську команду і «ліг» під діючого мера Саганюка, продавшись йому за «теплу» посаду головного теплоенергетика міста, – то був вигнаний зі «Свободи». Фактично, таким вчинком він поставив хрест на власній політичній кар’єрі, бо, як відомо, зрадників не люблять і не поважають ніде.
Утім, свободівська партійна організація у Володимирі-Волинському й надалі активно функціонує, і час покаже, які політичні амбіції є у цієї політичної сили. Хоча вже можна розглядати як мінімум двох кандидатів від ВО «Свобода» – «корінного» Павла Карпюка та Андрія Бадзюня, котрий після зміни сімейного стану в цьому році став мешканцем Володимира-Волинського. Обоє – молоді та амбітні політики, які, проте, уже мають достатній управлінський досвід і при вміло організованій передвиборчій кампанії цілком можуть претендувати на перемогу. Але хто ж зрештою піде у мери Володимира від націоналістів – вирішуватиме «Свобода».
І насамкінець – про «темну конячку». Пам’ятаєте, на виборах 2015 року мало кому відомий Хомич висунув свою кандидатуру на посаду мера. Майже щодня він – військовослужбовець ЗСУ – стояв на площі міста і самостійно агітував за себе. В підсумку – набрав не так і мало голосів. Тому немає гарантії, що й на майбутніх виборах не з’явиться невідомий, проте з харизмою кандидат, через якого електоральні симпатії виборців міста значно перемішаються.
Хоча ніхто сьогодні не може бути впевнений у тому, що Петро Саганюк, попри всі його запевнення про «політичну пенсію», може і не захотіти попрощатися з посадою міського голови. І на старості літ знову включитись у виборчі перегони…
