Пропрацювавши 40 років за кермом автобуса, Іван Саковський заробив невеличку пенсію. За словами чоловіка, її з нинішніми цінами вистачає хіба що на комуналку.
«40 років на одному автобусі працював. З 1976-го, як сів на автобус, до цих пір на одному автобусі. Заробив мінімальну пенсію – 3500 гривень. Цих грошей вистачає якраз заплатити за комуналку», – говорить Іван Федорович.
Після смерті дружини чоловік мешкає з дочкою й маленьким онуком. Каже: хоче допомогти доньці поставити малюка на ноги. Тому попри вік із 2022-го він знову пішов працювати на міський маршрут у Луцьку.
«Попрацював понад рік. Мене все влаштовувало до останнього дня. Я не жалівся, не вимагав. У ту фірму я прийшов перший. За мною пішли люди. Вони сказали: «В нас немає кому працювати». І мене влаштовувало навіть працювати без вихідних. Я знаю, що заробляю копійку і маю, чим викормити дочку та внука», – зазначає Іван Саковський.
Зі слів чоловіка, спочатку він прийшов на підприємство з іншою назвою та автобусним парком. Це були старі жовті маршрутки. Згодом назву змінили, а на підприємство завезли новіші автобуси. І на них, схоже, старшій людині місця не знайшлося. За спостереженнями Івана Федоровича, набрали молодших водіїв.
«Мені відразу сказали: «Ти – вихідний. Ти так багато працюєш». Я найстарший там. Але я прийшов уже тоді, коли мені було 70 років. Мене працевлаштували. Я працював по 5-10 днів без вихідних. Начальник Володимир Іванович показував хлопцям приклад: «Дивіться, йому за 70 років, а він може 10 днів підряд відпрацювати», – пригадує Іван Саковський.
На новій маршрутці № 57 він встиг поїздити лише місяць. Нині там працює значно молодший за нього водій. Останній припускає: Івана Федоровича звільнили через вік.
«Просто місця йому не залишилося на цій машині. Мені давали на вибір три машини, я обрав 57-му», – говорить водій В’ячеслав.
Детальніше - у сюжеті ТРК Аверс.
