Волинянка Світлана Курбан із села Прилуцьке п'ять років займається ткацтвом виготовляє килими, серветки, крайки та сумки.
Про це повідомляє «Суспільне Волинь».
Творчу майстерню для дружини облаштував чоловік – Вадим Курбан.
«Ткати, як і будь-яку іншу pоботу, необхідно pобити у хоpошому настpої. Тому що твоя енергетика передається тому виробу, який ти робиш. Ткацтво – це свого роду медитація: воно заспокоює», - говоpить майстpиня.
Використовує майстриня переважно бавовняні. Хоча дещо, каже, робить із шерстяних, додає і синтетичні нитки для міцності. На горищі власного будинку подружжя також створює м’які іграшки. Розповідає: ткати треба в гарному настрої, адже людська енергетика передається виробу.
Через карантин замовлень небагато. Раніше, говорить майстриня, продавала свої вироби на фестивалях, етноярмарках, вироби купували туристи з-за кордону. Зараз купують українці.
Із її слів, щоб сісти за верстат, потрібно підготувати нитки та правильно їх заправити. Сама ж майстриня купує нитки, але їх також доводиться готувати до роботи.
Відомою на все село ткалею була прабабуся, розповідає Світлана. Сама ж майстриня розпочинала навчання ткацтву на маленькому станку, який побачила в інтернеті. За декілька років роботи на невеликому станку, говорить жінка, зрозуміла, що потрібно купувати професійний ткацький верстат.
Полотно тчеться довго, каже Світлана Курбан. За день можна виготовити орієнтовно 20 сантиметрів. Килимок виготовляє з товстіших ниток, тому виткати за день може до метра виробу. Каже, найскладніше було зважитися виготовляти полотняну тканину.
У найближчих планах, говорить ткаля, удосконалити майстерню і проводити майстер-класи для усіх охочих.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вистави на паузі: як в карантин борються за глядача в луцькому театрі (ВІДЕО)
