Про це свідчить рішення суду від 5 березня 2018 року, - повідомляють "Наші гроші".
Йдеться про тендер Нововолинської центральної міської лікарні, проведений взимку 2015 року за процедурою запиту цінових пропозицій.
Компанії «Віріліс» та «Госпітальний менеджмент» подали свої конкурсні пропозиції за десять та п’ять хвилин до закінчення терміну їх подання, 22 грудня о 9:50 та о 9:55. Цінові пропозиції 405 тис. грн та 408 тис. грн різнилися всього на 0,7%. У січні 2016 року лікарня підписала з фірмою «Віріліс» договір вартістю 405 тис. грн, згідно з яким вартість прання 1 кг білизни склала 13,50 грн/кг.
Оскільки торги відбувались у рамках процедури запиту цінових пропозицій, "антимонопольники" мали обмежений набір поданих компаніями документів для аналізу, який ускладнювався зокрема і тим, що фірми використовували сформовані замовником форми документів.
Тим не менше, відділення відмітило структурну та змістовну ідентичність конвертів, у яких були подані пропозиції, а також наявність однакових помилок у полях документів, які учасники мали заповнювати самостійно (наприклад, однаково прописане «гривень,00» у таблиці нової пропозиції).
Крім того, "антимонопольники" встановили, що одна з фірм подала свою пропозицію особисто, а щодо другої, то спосіб її подання дізнатись не вдалось. При цьому, у лікарні були відсутні поштові конверти, які б засвідчили поштове пересилання другої пропозиції, що засвідчило факт подання одним представником заявок від обох фірм.
Так, 31 жовтня 2017 року волинське відділення АМКУ оштрафувало «Віріліс» та «Госпітальний менеджмент» за змову на 40 тис. грн та 20 тис. грн відповідно.
У січні 2018 року оштрафовані антимонопольниками фірми звернулись до суду з позовом проти волинського АМКУ про визнання спірного рішення недійсним.
Розглянувши матеріали справи, суд підтримав позивачів.
Суд встановив, що обидві фірми залучили одного і того ж підприємця до процесу підготовки документів до участі в процедурі торгів. При цьому, відповідач не надав доказів того, що компанії вели спільну господарську діяльність, документацію або ж мали спільних засновників.
Щодо п’ятихвилинної різниці у часі при поданні конкурсних пропозицій, то суд зауважив, що «пропозиції учасників торгів були подані окремо, що підтверджується рішенням із різницею 5 хвилин, в межах встановленого для цього часу. Доказів в підтвердження узгодження представниками товариство дати та часу подання пропозицій суду не надано».
Більше того, на думку суду, висновки волинського АМКУ ґрунтуються на неузгодженостях та «ймовірних припущеннях», відтак, не є належними та допустимими доказами.
«Ознаки схожості в діях суб’єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови», – відмітив суд та додав, що у спірному рішенні не наведено доказів того, що між учасниками закупівлі здійснювався обмін інформацією з тим рівнем деталізації, що сприяв координації конкурентної поведінки.
Недоведеність обставин, які мають значення для справи і які визнані встановленими тервідділенням, резюмував суд, є підставою для визнання рішення недійсним.
Луцьке ТОВ «Віріліс» зареєстроване на Василя Подригулю (76%) та київське ТОВ «Девелопер Полісся» (24%). Бенефіціарними власниками є Василь Подригуля, а також через «Девелопер Полісся» – громадянин Латвії Айвар Ковальков та Заза Берадзе (без громадянства). Обоє проживають у Києві, є сусідами.
Зареєстроване у Києві ТОВ «Госпітальний менеджмент» належить швейцарському АТ «БХП Біо Хелс Фарма АГ», а також Зазі Берадзе, він же через згадане товариство виступає кінцевим бенефіціарним власником «Госпітального менеджменту». Таким чином, він контролює обидві фірми, змову яких досліджував АМКУ.
Обидві фірми продовжували отримувати держпідряди після накладеного АМКУ штрафу. У період часу з 31 жовтня 2017 року по сьогодні «Госпітальний менеджмент» підписав договорів на 211 тис. грн, а «Віріліс» – на 1,28 млн грн.
