Сергію Біруку, якого знає чи не вся Ратнівщина, адже впродовж всього свого трудового віку працює у центральній районній лікарні рентгенолаборантом, звання «Почесний донор України» присвоїли одинадцять років тому, 15 січня 2009 року. На той час він безплатно здав 40 разів максимально допустимих норм крові. І вже після того часу ще 40 разів. Каже, що хоче «побити» свій районний рекорд з донорства до 100 разів. І тоді він зможе мати звання «Заслужений донор України». Хоча справа не у званні, а у тому, що, здаючи кров, цим самим рятує життя інших людей.
Про це пише районна газета Ратнівщина.
Якщо порахувати, що у Сергія Андрійовича щоразу, як він говорить, брали кров по 400 грамів, то виходить, що за свій донорський вік він здав аж 32 літри крові! І це при тому, що загальний об’єм крові в організмі людини в середньому 5-6 літрів, а якщо точніше, то 7-8 відсотків від загальної маси тіла людини. Виходить, що у Сергія, примітивно порахувавши, кров повністю оновилася аж чотири рази. Це за 38 років його донорської діяльності. Саме 38 років тому він вперше, ще навчаючись у медучилищі, здав кров. Але активним донорством став займатися пізніше під патронатом колишнього завідуючого відділенням переливання крові центральної районної лікарні, нині покійного Михайла Зайця, який і рекомендував та «втягував» у донорство колегу.
Наука говорить, що лише одна доза донорської крові може врятувати три життя. Тож Сергію Біруку є кому дякувати за врятоване життя за рахунок його крові. Декілька разів брали у нього кров у надзвичайних ситуаціях, які складалися у райлікарні, коли хворому вкрай терміново потрібна була кров для спасіння життя, а її не було. І тоді лікарі зверталися до місцевого донора, до Сергія Андрійовича. Хутчій брали кров, перевіряли її за стандартним зразком, чи безпечна для реципієнта, і відразу вводили її потерпілому. Таким чином Сергій врятував декілька життів, серед них і дитини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У центрі Луцька зруйнували пам'ятку архітектури (ФОТОФАКТ)
— Здаю кров чотири рази у рік, інколи п’ять, — говорить Сергій Андрійович, — частіше здавати не можна, бо це вже неприпустимо — зашкодить організму. Спершу, як тільки зайнявся донорською справою, після чергової здачі крові відчував запаморочення, тепер уже ні. Звик. Але скажу, що внаслідок того, що постійно здаю кров, нормально себе почуваю, адже кров відновлюється і таким чином омолоджується організм. Раніше медики використовували такий метод у лікуванні. Людина, коли хворіла, їй робили кровопускання. Лікували п’явками також. Навіть коли тиск трохи піднімається, то краще піти і здати кров. Людині відразу краще стане. Я б сказав, що людина після здачі крові заряджається енергією, відчуває певну ейфорію.
— Сергію Андрійовичу, користь донорства крові для реципієнтів цілком зрозуміла, але не менш важливе те, що донація добре впливає на самих донорів, про що Ви й засвідчуєте на власному прикладі…
— За дослідженнями відповідних фахівців, донори, які регулярно здають кров, рідше страждають на серцево-судинні захворювання, у них знижується ризик розвитку серцевих нападів та інсультів, ризик розвитку раку і навіть спалюються калорії, а ще вони краще переносять кровотечу за різноманітних травм. Також ВООЗ дослідила, що донори живуть на 5 років довше, оскільки після здавання крові активізується імунна система та система кровотворення. Поживу, побачу, скільки мені Бог уділить віку.
— Цікаво, окрім Вас є ще на Ратнівщині Почесні донори України?
— Є. І навіть чимало. Наскільки я знаю, то серед медичних працівників таке звання мають Марія Кіперчук та Анатолій Галіакбаров. Готуються документи на присвоєння звання «Почесний донор України» Василю Назаруку з Бродів, Ростиславу Маринчуку та Ользі Крисі з Ратного, Володимиру Назаруку із Видраниці – усі вони здали кров більше сорока разів, в об’ємі кожен по 18 літрів. Чимало є і таких людей, що постійно здають кров, але ще недостатньо для того, щоби присвоїли їм таке почесне звання. У донорство я «втягнув» і зятя Олександра Приступу, який вже неодноразово здавав кров. Зважаючи на те, що в донорській крові є велика потреба в Україні, бо її по окремих медичних закладах катастрофічно не вистачає, то хотілось би, щоб донорством займалося більше людей.
— Наскільки я знаю, донори користуються ще й певними пільгами?
— Найбільша пільга, яка особисто мене цікавить, то це та, що за кожен раз здачі крові маєш один день відпустки. Здав на рік 4-5 разів кров, і стільки ж днів плюсуй до оплачуваної відпустки або використовуй будь-коли у зручний для себе час. Донор має вихідний і у день здачі крові. Є передбачені пільги при виході на заслужений відпочинок, зокрема, почесні і заслужені донори України мають грошову надбавку до пенсії, інші певні пільги від держави, але чи використовують їх – це інше питання. Головне, на моє переконання, здати кров і цим самим врятувати життя іншим.
