image
 |  5 18 Травня 2018 | 06:01

Як дітей зараховуватимуть до 1-го класу і що батькам робити з поборами в школах: пояснення від Гриневич (ВІДЕО)

Про нововведення та старі проблеми у школах міністр освіти Лілія Гриневич говорила в останньому ефірі ток-шоу «Право на владу» на телеканалі 1+1.
Про це 18 травня 2018 року повідомляє сайт «ТСН».
[embed]https://www.youtube.com/watch?v=AA0211nPar8[/embed]
Для того, щоб ви нічого не прогавили, ми підготували невеликий огляд заяв і корисної інформації від Гриневич.
Міністерство освіти та науки України проаналізувало досвід 38 країн Європи у зарахуванні дітей до 1-го класу школи і визначило, що у 66% застосовують територіальний принцип - тобто, діти йдуть до школи, що розташована поблизу місця проживання.
За словами Гриневич, у 18% країн взагалі не приймають на вільні місця дітей з інших районів (в Україні така можливість передбачена, про що мова буде йти нижче).
У 16% європейських країн територіальний принцип не застосовується. Міністр стверджує, що в цих країнах «є незадоволення і багато критики при вступу до шкіл».
Більша частина світу живе за правилами – ходити до школи за територіальним поділом, каже Міністр освіти та науки Лілія Гриневич. Проте, це не означає обов'язково, що дитина навчатиметься саме у визначеному навчальному закладі – є конкурс на вільні місця в інших школах, крім того можна перевести дитину до школи спеціалізованої.
Конкурсний відбір для зарахування до школи скасовується, якщо дитина йде до навчального закладу поблизу свого місця проживання.
Батькам необхідно лише принести до школи необхідні документи: заява, копія свідоцтва про народження дитини, копія або оригінал медичної довідки. Якщо дитина має особливі освітні потреби, то потрібно подати копію висновку відповідного центру, який вказує, яка освітня траєкторія рекомендована дитині.
Якщо ви хочете отримати право на першочергове зарахування, вам потрібно довести ваше місце проживання - чи воно належить до ділянки обслуговування школи. Також пріоритет мають братики та сестрички тих, хто вже навчається у цій школі, і так само пріоритет мають діти працівників школи, - розповіла Гриневич.

Міністр зазначила, що відомство впроваджує дуже гнучкий принцип зарахування дитини до першого класу – те, що дитина проживає в тому чи іншому місці, може довести понад десяток типів документів.
Серед них - витяг з Єдиного державного демографічного реєстру; документ, що засвідчує право власності на житло; договір оренди; довідка про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб тощо, - розповіла Міністр освіти та науки Лілія Гриневич.

Незважаючи на те, що з наступного навчального року дітей до українських шкіл будуть зараховувати за територіальним принципом, це  не означає, що школу не можна змінити.
Якщо, наприклад, ваша дитина має унікальні фізико-математичні здібності і це виявиться упродовж навчання у початковій школі, ви можете - вже за конкурсом - вступати до п'ятого класу у спеціалізовані школи із поглибленим вивченням предметів, - розповіла міністр Лілія Гриневич.

За її словами, батьки також можуть зарахувати своїх дітей до шкіл не за місцем проживання, але якщо в цих школах будуть вільні місця.
Цього року в Україні надрукують втричі більше шкільних підручників, – Гриневич.

Це створює величезний виклик для Міністерства освіти та науки.
Якщо щороку ми друкували від 7 до 9 мільйонів примірників підручників, то цього року ми друкуємо підручники для трьох лінійок класів. І вперше будемо друкувати майже в три рази більше, - сказала Гриневич.

Міністр зазначила, що в Україні немає достатніх поліграфічних потужностей, щоб так швидко усі ці підручники надрукувати, але вона запевняє, що підручники для першокласників будуть друкуватися у першу чергу і на новий навчальний рік вони будуть ними забезпечені.
Через освітню реформу до першого вересня мають надрукувати втричі більше підручників, ніж зазвичай. І Міністр освіти та науки Лілія Гриневич не впевнена, що вказаний обсяг буде готовий в строк. Проте, запевняє, що першачків посібниками забезпечать.
В українських школах запроваджуються «інтегровані уроки». Гриневич пояснила, що запроваджується в українських школах інтегрований курс «Я досліджую світ», за допомогою якого діти зможуть побачити взаємозв'язок між математикою, мовою та іншими предметами. Але ці дисципліни у школах також вивчатимуть і окремо.
Діти будуть мати і українську мову, іноземну мову, буде математика як окремий урок, буде фізкультура як окремий урок і буде мистецтво як окремий урок. Але буде в нас і урок, який називається «інтегрований курс «Я досліджую світ», - розповіла вона.

За словами Гриневич, «інтегрований урок» не займатиме увесь час, як побоюються деякі батьки.
Справа в тому, що коли дитина досліджує світ, вона може вивчати, наприклад, не тільки явище природи, але вона ще може при цьому практикувати свої знання з математики, вчитись формулювати свою думку, її аргументувати - і саме в цьому сила інтегрованого уроку. Він не займає увесь час у школі. Є одна тема, яка добре і глибоко пізнається дитиною, з усіх сторін, - пояснила міністр.

Реформа освіти не передбачає змішування всіх дисциплін до купи, розвінчує міфи Міністр освіти та науки Лілія Гриневич. У школі вивчатимуть окремо математику, мову та інші дисципліни, але ще будуть заняття, які показують взаємозв'язок між цими знаннями.
Для перших класів в українських школах уряд виділив майже мільярд гривень. Але це лише державне фінансування. З урахуванням коштів, які виділяються з місцевих бюджетів, ця сума є ще більшою, - сказала міністр.
На даний момент це безпрецедентні інвестиції в школу. За всі роки незалежності таких інвестицій не було. Я хочу звернутися до батьків і сказати: будь ласка, більше контролю грошей на вашу школу, - сказала міністр Лілія Гриневич.

Очільниця МОН зазначила, що ухвалений минулого року закон про освіту зобов'язує оприлюднювати бюджети шкіл і на що йдуть виділені гроші. І батькам школярів немає потреби здавати якісь додаткові гроші «на ремонт».
Шкільна звітність стала прозорою – батьки можуть відслідковувати, скільки школа отримує державних дотацій та на що витрачає і за якими цінами. Таким чином можна перед тим, як викладати гроші «на парти та вікна», перевірити, чи справді школі не вистачає коштів, - каже Міністр освіти та науки Лілія Гриневич.

Міністерство освіти та науки України почало антибулінгову кампанію, спрямовану проти жорстокості у школах.
Це ж не так просто - взяв і покарав. З дитиною [яка б'є інших дітей або вчителів] потрібно спеціально працювати і вміти працювати психологу. Тому що він себе так веде не просто так. Коли батьки вдома говорять, зневажаючи вчителя, це передається дитині. Коли дитина приходить в школу і її ображають, вона цю агресію повинна кудись вилити. А може над ним насильство відбувається вдома. Для цього потрібні працювати психологи, - сказала вона.

Гриневич сказала, що ще один виклик для Міністерства освіти зараз - підготовка шкільних психологів. За її словами, у відомстві хочуть зробити так, щоб вони не змушені були заповнювати «сотні папірчиків» і звітувати про свою роботу, а займалися важкими дітьми і працювали з вчителями.
Насильство в школах – проблема давня, але ніколи її вирішенню не приділялось достатньо уваги, - каже Міністр освіти та науки Лілія Гриневич. Нині запроваджується антибулінгова кампанія, але до вирішення проблеми потрібний комплексний підхід.

Бажаєте першими дізнаватись останні, важливі та цікаві новини Луцька, Волині, України та світу? Приєднуйтеся до нашого каналу Telegram .

Також слідкуйте за нашою сторінкою у Facebook .

Вас також може зацікавити