Володимирська Просвіта була досить дієвою, про що свідчать численні документи, які зберігаються в Державному архіві Волинської області. Окрім читалень, які мала Просвіта по цілому повіту, організація активно займалася театральними постановками, пропагуючи українську культуру для широких мас.
Про це шише Орися Вознюк - наукова співробітниця Державного історико-культурного заповідника "Стародавній Володимир" 29 січня 1921 року у Володимирі ставили «Наталку Полтавку» Івана Котляревського. Як бачимо з афіші, яку було надруковано в типографії А. Рапопорта, яка розміщувалася по вулиці Ковельській, 17 – вистава проходила в залі «Кіно». Окрім оперети виконувалися народні пісні під орудою Ф. Мояка (у касовій книзі товариства Просвіта, вказано, що Мояка звали Федір і він активно сплачував членські внески).
Цікавим є документ написаний від руки, але, на жаль, чорнило дуже вицвіло і мені не вдалося розібрати повністю текст. Це «Розписка» з вистави за 29 січня.
Довго не могла зрозуміти, зо означає «За салю», але як виявилося пізніше – це оренда зали. За салю – це за залу на сучасний маневр. А от яку було сплачено суму за оренду – так і не розібрала, бо чорнило зовсім вицвіло. Так само не видно скільки сплачено податку державного. А от за музики заплачено 1500 марок. Про цей платіж свідчить окрема розписка і підпис Б. Карпа.
За парікхмахера було заплачено 800 марок. На цей платіж також є окрема розписка «За працю-гримеровку на виставі «Наталка Полтавка» 29 січня 1921 року одержав вісімсот марок».
Також було заплачено за афіші і білети А. Рапопорту 430 марок. Це підтверджено спеціальним рахунком з типографії Рапопорта. Саме на цьому бланку бачимо ще одну цікаву інформацію, а саме: типографія А. Рапопорта, Володимир-Волинський, вулиця Бородинська в будинку Шуровського проти електро-театру «Уранія».
Маємо точну адресу типографії, але де була вулиця Бородинська – не відомо. Як розповідають старожили, будинок Шуровського стояв на місці «Дитячого світу» по вулиці Ковельській і в афіші, також вказана адреса типографії вже польською мовою Ковельська 17. Очевидно, рахунок був написаний ще на старому бланку, коли місто Володимир було у складі Російської імперії і вулиця Ковельська була Бородінською. Хоча у Шуровських у місті було декілька будинків. Друга таємниця – це електро-кінотеатр «Уранія». У Володимирі цей кінотеатр створили у 1908 році на місці чайної Товариства народної тверезості. Пізніше у 1959 році Григорій Маковський зазначав, що кінотеатр розташовувався в будинку навпроти хлібного магазину № 7. На даний момент так і не вдалося локалізувати де був електро-кінотеатр «Уранія».Прислузі кіно було заплачено 250 марок. Повернуто Лозицькому розходів з попередньої вистави 105 марок (у списках членів Просвіти знаходими Володимира Лозицького). До речі, пан Володимир грошей не взяв, а записав їх на рахунок Просвіти. За дві лавки – 900 марок, за бібулу (грубий обгортковий папір) і фарбу для декорацій – 890 марок. Кнопки, клей і … (неможливо розібрати) – 230 марок. За випозичку костюмів 2050 марок. На школу – 600 марок. Про цей платіж також є розписка:«Одержано від Аматорського-музичного гуртка при читальні Просвітиу Володимирі на Волині на потреби Володимирської на Волині 5 кл. української народної школи шістсот марок (600), що підписами з відтиском шкільної печатки свідчиться».Микола Звойницький – Управитель школиНадя Масюк
Отже, разом на проведення і підготовку вистави було потрачено 20970 марок.Варто зазначити, що у 1921 році на наших територіях в обігу була польська марка – грошова одиниця Польщі в 1917-1924 роках. Дані гроші були дуже нестабільні через складну соціально-економічну ситуацію в Польщі, яка склалася після Першої світової війни. Була велика інфляція. У 1922-1923 роках в обігу були банкноти номіналом 10 000 000 mkp. У 1924 році в обіг офіційно був запроваджений злотий і обмін польських марок здійснювався за курсом 1 злотий – 1 800 000 польських марок.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Володимирі віднайшли старовинні згадки про бордель
