Волиняни в один день опинилися без даху над головою. Це історія сім'ї із села Дубове, на будинок яких літнього дня, не під час повітряної тривоги, упав ворожий безпілотник. Його уламки вбили пенсіонера й знищили те, що дві родини наживали упродовж усього свого життя. Від трагедії минуло пів року.
Як живуть у будинку, на який упав ворожий безпілотник - розповіли у сюжеті 12 каналу.
Надія Ломазюк пригадує події звичайного літнього дня, що для неї став пекельним. Коли весь будинок з невідомих тоді причин почало трясти, вона вибігла надвір. А там – вже немає хліва, вщент знищений гараж та літня кухня, на даху будинку – численні пошкодження. Найгірше було усвідомлювати, що під завалами залишалися її чоловік та племінник.
Усе сталося в мить. На подвір'ї Надії та її вже покійного чоловіка Григорія серед завалів працювали слідчі та медики. Ось так, зненацька, коли навіть не було повітряної тривоги, вона втратила чоловіка та дім через уламки ворожого безпілотника. З того часу пенсіонерка живе у доньки, але не втомлюється щодня приходити до рідної оселі.
Будинок потихеньку відновлюють, на подвір'ї ж – досі завали. Надія мріє якнайшвидше повернутися додому, та поки не може.
Ніколи не зможуть забути той день і Петро та Катерина Ломазюки. Вони мешкають в іншій частині цього ж будинку. У них гостювали донька та онуки із Харківщини. Пенсіонерка поралась на кухні, її чоловік у дворі, як раптом почули дивні звуки.
Після дивакуватого звуку в будинку Катерина подумала, що у них просто вибило світло й вирішила перевірити лічильник.
За мить Петро відчув сильний удар по голові. Чоловіка згодом забрала швидка. Катерина залишилась серед завалів на подвір'ї. На кухні – руїни. В будинку повилітали вікна та злетів дах. На подвір'ї догорали уламки безпілотника.
Жити тут далі не могли. Відновлювати зруйноване, кажуть пенсіонери, допомагали діти та волонтери. За гроші, що виділила волинська військова адміністрація, а це 100 тисяч гривень, вдалося повернути дім у житловий стан. Відбудували кухню, туалет, ванну та коридор.
На новенькій кухні, показує Катерина, зараз висить кілька вцілілих тумб. Той самий холодильник – щоправда із вм'ятинами. Від того трагічного дня минуло більш, як пів року, а господарську споруду та літню кухню досі не відбудували – грошей не вистачило.
Тож на відбудову Катерина та Петро відкладатимуть із пенсії. Бо про них усі забули. Нарікають, що сільрада не допомогла ні тоді, і зараз не згадує. Голова громади Роман Троцюк на цю тему спілкуватися не хоче. Лише за камерою каже, що із власної кишені дав постраждалим тисячу гривень. І поки не відзвітують за видані ще обласною адміністрацією гроші, нової допомоги точно не отримають. Пенсіонери кажуть, що все написали, а на допомогу від сільського голови вже й не очікують, тож складають копійку до копійки. Запрошують у гості, коли все зроблять самотужки.
