Волинська журналістка Валентина Куцьпланує через суд отримати інформацію, яку «засекретили» у департаменті інфраструктури і туризму ОДА.
Про це повідомляє регіональний представник ІМІ у Волинській області Мая Голуб.
Журналістка Валентина Куць хотіла отримати у департаменті інфраструктури та туризму Волинської ОДА копії договорів, укладені із перевізниками на маршруті «Луцьк-Рокині».
«На перший запит я отримала відмову надати копії договорів, бо у них, мовляв, містяться персональні дані. У цій відповіді чиновники також посилаються на постанови Апеляційного суду Волинської області від 28.09.2016 та від 25.10.2016, які нібито забороняють департаменту поширювати інформацію, яка містить персональні дані. Я переглянула ці постанови й мені не зрозуміло, чому чиновники посилаються на них замість того, щоб виконати вимоги Закону «Про доступ до публічної інформації». Я надіслала ще два повторних запити, на які отримала подібні відповіді. Тому вирішила звернутись за допомогою до Коаліції за зменшення фінансових бар’єрів у справах про доступ до публічної інформаціїі відстояти своє право на доступ у суді», – зазначила Валентина Куць.
Журналістка наголошує, що інформація про договори, укладені з перевізниками, стосується безпосередньо громадян, і є відкритою. Пасажиру важливо знати, що саме зазначають у договорах із перевізником. Адже дуже часто у транспорті порушують права пасажирів, тому ця тема є суспільно важливою.
Валентина Куць зауважила, що проблем на маршруті «Луцьк-Рокині» багато. Водії не дотримуються графіків руху, самовільно з’їжджають із рейсів, самовільно піднімають ціну проїзду без попередження, грубіянять.
«Багаторазові звернення зі скаргами до департаменту інфраструктури та туризму ОДА, який укладає договори з перевізниками, не дають жодного результату. Чиновники кажуть, мовляв, не мають впливу на перевізника і відправляють до Укртрансінспекції. А звідти приходять такі ж самі відписки. В цій ситуації дуже важливо побачити договір, які ж умови надання послуг пропонує департамент і чи передбачена якась відповідальність перевізника. Але ці документи чиновники якраз і приховують. Тому намагаюсь відстояти право на інформацію в будь-який спосіб. І раджу це робити всім громадянам», – сказала журналістка.
Валентина знає, що відповідно до положення ч. 5 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
Медіа-юрист Інституту масової інформації Максим Ратушний зазначив, що при дотриманні вимог, передбачених частиною другою статті 6 Закону з приводу обмеження доступу до інформації, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення, або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
Максим Ратушний зауважив, що розпорядником не було дотримано вимог, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та не проведено повноцінний трискладовий тест для обмеження доступу до запитуваної інформації.
«Варто відзначити, що доступ до інформації про копії запитуваних договорів дійсно може містити інформацію, яку юридична особа, що надає послугу вважає конфіденційною, проте відчуження бюджетних грошових коштів за послуги є користуванням і розпорядженням державним майном, а отже доступ до такої інформації не може бути обмежено відповідно до положень ч. 5 ст.6 Закону «Про доступ до публічної інформації». Закон прямо забороняє відносити таку інформацію до інформації з обмеженим доступом, у тому числі й до конфіденційної», – сказав медіа-юрист Максим Ратушний.
«У той же час, справедливо пам’ятати, що запитувані договори дійсно можуть мати низку конфіденційної інформації, яка не є інформацією про володіння, користування та розпорядження державним майном. Такою інформацією можуть бути банківські реквізити, податкові номери та адреси. У такому випадку, розпоряднику варто було б скористатися положеннями ч. 7 ст. 6 Закону щодо того, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Тобто варто було надати копії договорів з вилученням/закресленням/ретушуванням конфіденційної інформації», – додав Максим Ратушний.
Юрист також надав коментар щодо посилань на рішення Апеляційного суду Волинської області, на які надіслали журналістці.
«Рішення стосується призначення адміністративної санкції розпоряднику інформації за ненадання відповіді на адвокатський запит і жодним чином не стосується дозволів чи заборон на поширення інформації, яка містить персональні дані про перевізників», – підкреслив медіа-юрист.
Журналістка Валентина Куць є однією з шести переможців, яких визначила Коаліція громадських організацій «За зниження фінансових бар’єрів у справах про доступ до публічної інформації», яким оплатить судовий збір та надасть правову підтримку.
Адвокат Тетяна Юзвяк вже вивчає матеріали справи і готує документи до судового позову. Позов подаватимуть до Волинського окружного адміністративного суду.
Зараз судовий збір для фізичних осіб становить 640 гривень, а для юридичних осіб – 1600 гривень. Журналістка Валентина Куць вірить, що судове рішення допоможе їй отримати копії договорів, укладені із перевізниками на маршруті «Луцьк-Рокині» і таким чином покращити якість надання послуг перевізником і владою.
