Найцікавіші факти про цей день, котрі невідомі широкому загалу.
1. Різдво — одне з найважливіших родинних свят, коли кожна сім’я створює в оселі атмосферу затишку, достатку та злагоди. З плином часу старі традиції змінювались та зникали але головні з них і сьогодні мають місце в цей чарівний вечір. Офіційним церковним святом Різдво Христове стало у ІV столітті, і папа Юлій І. Різдво на Русі почали святкувати в Х столітті. У деяких місцях використовувалося доріздвяна назва свята — Коляда.
2. Коляда — дохристиянського свята в ніч на 25 грудня на честь народження Сонця. Старе слов’янське свято на честь поворота Сонця на весну. Язичники святкували свято Коляди, або, як його ще називали свято Коротуна, 21 грудня за новим стилем. Язичники співали пісні про Сонце, Місяць і зорі, вшановували кожен з 12 місяців в році, готуючи так звані «12 страв». Ця традиція збереглася і до наших днів, але змінила свій мотив із християнським. На Різдво колядники також ходять від хати до хати і співають колядки, але пов’язані із народженням Ісуса Христа.У Святий вечір до “вечірньої зорі” нічого не їдять і не сідають за стіл.
3. Різдвяні Обереги. Наші предки вірили, що у Святвечір суха трава набуває магічну силу. На підлогу кидали сіно, горіхи та солодощі. Крім сіна, під скатертиною належало розкласти обереги: часник – «щоб не приступала до хати нечиста сила», зерно – «щоб був добрий урожай», а також гроші – «щоб добробут в хатi тримався». За давнім звичаєм, на стіл ставили зайву тарілку з ложкою, адже напередодні Різдва на сімейну трапезу в будинок зліталися душі померлих родичів. У гості в цей вечір не ходили, але, якщо в хату просився подорожній, його приймали з особливою теплотою.
4. Святвечір. Одне з найурочистіших християнських свят, яке відзначається ввечері напередодні Різдва Христового. Дата святкування різними церквами залежить від дати святкування Різдва. Зокрема, частина християн східного обряду відзначають свято за Юліанським календарем 24 грудня або 6 січня — за Григоріанським календарем. Вечеряти сідали, як тільки на небі з’являлася перша зірка, а до цього моменту православні нічого не їли. Під час трапези не дозволялося голосно розмовляти і тим більше сваритися: «буде у родинi колотнеча цiлій рiк».
5. Що їли на Святвечір? Крім куті, в Святий вечір подавали ще 11 пісних страв. М’ясних і молочних продуктів в меню не було, адже ще тривав піст. Пекли пиріжки – з капустою, грибами, квасолею, маком. Також ліпили вареники з вишнями, яблуками, сливами, грушами. Обов’язково ставили на стіл глиняний глечик з узваром – компотом із сухофруктів. Готували рибні страви: холодець, юшку, печеню. Робили салати з буряка, редьки, капусти і грибів.
6. Кутя. До куті було особливе ставлення, адже зерно в ритуальному блюді символізує воскресіння з небуття, мак – достаток, а горіхи з родзинками – довголіття і процвітання.
7. Різдвяна ялинка. Насправді прикрашання ялинки, це не Новорічна традиція, а Різдвяна. У християнській релігії ялинку називали деревом Ісуса. Ялинкова куля – насправді стилізоване райське яблуко. Раніше ялинки прикрашали саме цим фруктом по аналогії з райським деревом. Потім до яблук почали додавати пряники та печиво. Гілки не витримували такої ваги, тож замість яблук вигадали скляні прикраси. Перша ялинкова куля з’явилася в Саксонії у XVI ст.
8. Віфлеємська зірка – це була комета, інакше, як вона могла йти небом й вести за собою волхвів. Інша гіпотеза говорить, що в день народження Христа Меркурій підійшов ближче до Землі і відбив від себе світло одразу кількох інших планет, які вишикувалися в небі якось по-особливому – і Меркурій «засяяв» яскравіше.
9.Три східних царя (волхви) Валтасар, Гаспар і Мельхіор, які прийшли до Ісуса насправді були вченими-астрономами. Відомі й цінні подарунки, що вони принесли малому Месії: золото, ладан і смирну. Ці дари збереглися й до сьогодні. Вони знаходяться на святій горі Афон в монастирі святого Павла.
10. Вертеп. Перший вертеп з живими свійськими тваринами влаштував святий Франциск Асизький у 1224 році.
