20 листопада виповнилося півроку з того часу як Зеленський отримав омріяну президентську булаву. Незважаючи на гучні обіцянки про кінець епохи бідності, жадібності та брехні, реальність виявилася трохи іншою.
Про основні події цього періоду в житті країни та області розмовляємо з головою фракції ВО «Свобода» у Волинській облраді Анатолієм Вітівим.
– Пройшло вже півроку, як Володимир Зеленський є президентом. Що можете сказати про цей період в житті країни?
– Своєю відповіддю, мабуть, розчарую багатьох прихильників Зеленського, але я звик говорити те, що відчуваю. В історії України ще не було президента, який своїми недолугими самозакоханими і абсолютно непрофесійними діями умудрився вже за шість місяців зібрати стільки акцій протесту, як це зробив Зеленський. Безликий уряд, народні депутати, які під час роботи в парламенті переписуються з особами легкої поведінки, повний провал у зовнішній політиці, – ось що маємо замість кінця епохи брехні, бідності і жадібності. Хоча у Зеленського є вся повнота влади у державі, про яку інші могли хіба що мріяти. Що йому заважає йому? Спочатку казали: дайте йому «булаву». Потім – давайте почекаємо 100 днів. Пройшло вже півроку, а країна котиться у прірву.
– Але Зеленський і його прем’єр Олексій Гончарук кажуть, що Україна стоїть на порозі економічного чуда...
– «Економічне чудо» існує лише в бурхливій уяві президента і його міністрів. Корупція нікуди не зникла. З’явилися нові люди, які осідлали «потоки». Дефіцит державного бюджету зріс утричі – до 20 мільярдів гривень. Інвестори і не думають вкладати в Україну. А влада своїми безглуздими діями відлякує й тих, що вже працюють у державі. Соціальні показники бюджету-2020 – відверто мізерні. Ні про які серйозні підвищення зарплат вчителям, медикам та іншим категоріям мова не йде. Тарифи й надалі зростатимуть. Якщо економічне диво десь і існує, то хіба що в серіалі «Слуга народу». Але серіал – це не реальне життя. Про це, на жаль, забули українці.
– Волинська область півроку не мала голови ОДА. А тепер влада вирішила прислати нам міліціонера з Луганської області. Це нормально?
– Депутати облради висловили свою думку на позачерговій сесії. Ми вважаємо, що призначати головою Волинської ОДА чергового варяга-міліціонера не є правильним рішенням. Волинянин це вже проходили. І нічого доброго область від таких призначень не отримала. В області багато проблем: ліси, митниця, відсутність інвестицій, висока трудова міграція, екологічні лиха. Та й процес децентралізації добігає кінця. Чи зможе людина з Луганської області, які все-одно тут буде працювати тимчасово, вирішити ці питання? Чи буде вона взагалі дбати про розвиток області? Невже з-поміж мільйона волинян не знайшлося гідної кандидатури на посаду голови ОДА?
– Одна з непростих тем краю – децентралізація. 29 жовтня відбулося засідання робочої групи у Волинській ОДА. Результатом став протокол, який викликав хвилю обурення у багатьох ОТГ області…
– Це дуже болюче питання для громад. Спочатку влада казала громадам: ви самі вирішуєте свою долю, все відбувається на принципах добровільності. А тепер команда Зеленського вирішила «перекроїти» карту області. Зробили це без відома територіальних громад. Мар’янівську ОТГ взагалі «приєднали» до Горохова, підробивши протокол. Не можна вирішувати долю громад, навіть не питаючи їх думки. Враховуючи суспільний резонанс, я звернувся до поліції та прокуратури області з вимогою розслідувати можливу підробку протоколу засідання регіональної робочої групи.
– Нещодавно Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт, який усуває обласні ради з процесу затвердження перспективних планів громад. Що це означає?
– Таке враження, що «зелена» влада вирішила: їй у Києві краще видно місцеву специфіку, ніж обласним депутатам. Не знаю, чим узагалі вони керувалися. Ніби хтось в уряді подумав: а давайте зробимо в Україні 100 районів. Це ж «крута» кругла цифра – сто. А давайте залишимо у Волинській області 44 ОТГ. Теж прекрасна цифра! Про соціально-економічне підгрунтя такої статистики, інтереси громад у «зеленій» команді воліють не згадувати. Такий підхід може дестабілізувати ситуацію, призвести до протестних акцій. І тоді цій владі мало не здасться…
– Крім укрупнення ОТГ та ліквідації «білих плям» на карті, планується зменшити кількість районів області до трьох.
– Кількість районів має відповідати потребам людей, які тут живуть. Для Волині оптимально залишити як мінімум 4-5 районів. Пропозиція Мінрегіону щодо створення в області лише трьох округів не відповідає інтересам волинян. Бо в такому випадку половину області займатиме один район. А хтось у Києві рахував відстань від околиць району до центру? Цікавився, яке там транспортне сполучення? Скільки часу витрачатимуть люди, яким треба буде вирішити свої питання в центрі? Сумніваюся. Тому доцільно було би утворити Поліський район із центром у Камені-Каширському. Це відповідає історичним традиціям і дало би серйозний поштовх для розвитку Волинського Полісся.
– Волинська облрада підтримала ініційоване «Свободою» звернення щодо недопущення продажу землі. Проте «слуги народу» в парламенті проголосували за її розпродаж…
– Подібні рішення прийняла не лише обласна, а й більшість районних і міських рад Волині. Але «слугам народу», схоже, глибоко наплювати на думку волинян. Команда Зеленського хоче продавати землю. Відібрати в обкраденого і обдуреного селянина останнє, що в нього залишилося, викинути його з землі. Прикриваються нібито турботою про народ, але насправді все роблять не для українців, а для себе. Зеленський хоче дозволити купувати землю приватним фірмам. У тому числі й іноземцям. У результаті один олігарх може скупити величезні масиви землі. Кілька таких латифундистів скуплять всю землю в нашій області. Простий селянин конкурувати з ними не зможе, особливо при нинішніх високих цінах на пальне й міндобрива та низьких цінах на сільгосппродукцію. Це – банальний грабунок українців. Після цього будемо наймитами на своїй землі.
– «Слуги» Зеленського виправдовуються тим, що, мовляв, людям треба дати можливість вільно продавати й купувати їхні земельні паї…
– Це нахабна й цинічна маніпуляція. Адже йдеться не про людські паї, не про можливості їх продати. Ці паї в людей ніхто не відбере, хоча зробити їх інвентаризацію давно треба було. Насправді йдеться про великі масиви земель сільгосппризначення. Це – можливість для олігархів скупляти по 200 й більше тисяч гектарів землі в одні руки. Простий селянин, навіть заможний фермер конкурувати з ними не зможе. Цей закон вигідний великим латифундистам, власникам агроходлингів, олігархам й іноземцям. Така «реформа» – однозначно не для селянина, бо для нього не створили умов, аби він міг заробити копійку на своїй землі. Аграрники ледве зводять кінці з кінцями. По селах ФАПи закривають, школи, клуби, поштові відділення – теж, село просто вимирає. Якщо в селянина відібрати ще й землю, це остаточно доб’є українське село.
– А що пропонуєте Ви?
– Ми пропонуємо ринок довгострокової оренди землі, з правом її родинного успадкування. Такого «дикого» ринку землі, який пропонує Зеленський, немає в жодній країні, яка дбає про збереження національних ресурсів, а не про їх розпродаж. У більшості цивілізованих країн сільськогосподарська земля – тих, хто на ній живе і її обробляє. Тобто, у дрібного селянина або фермера. Ця земля має переходити у спадок від прадіда до діда, від батька до сина. А якщо хтось і хоче її продати, то тільки державі, в особі державного земельного банку. Саме так ми зробимо селянина соціально захищеним, а Україну – багатою і сильною.
Спілкувався Петро Герасименко
