Коли я навчалась на 3 курсі музично-педагогічного училища, мене запросили співати у супроводі інструментального квартету як солістку. Я виконувала пісні з репертуару Анни Герман. Але виконувала їх по-своєму.
Про це повідомила на своїй сторінці у мережі Facebook всесвітньо відома співачка Антоніна Маренич.
Моя викладачка по вокалу Антоніна Козакова, яка приходила на вечори і слухала мене, бачила мене в іншому амплуа як співачки класичних творів, адже готувала мене до вступу в консерваторію. Наприкінці навчання в училищі вона так і сказала: Тобі потрібно вступати до консерваторії. Згодом я дізналась, що вона була родом з України.
В цей період я брала участь в конкурсі вокалістів у м. Самара, де зайняла 1 місце. При чому співала без мікрофону. Хочу зазначити, що в 1960 році кількість населення у місті перевищувала за мільйон. До речі про цей конкурс нагадав мені мій син Богодар. Він знайшов платівку з дарчим написом журі конкурсу (на жаль диплом не зберігся).
Мої вокальні дані дозволяли мені співати у різних жанрах. Зокрема, на 4 курсі навчання у складі вокального ансамблю брала участь в конкурсі джазової музики.
Після закінчення училища отримала запрошення працювати в оркестрі Юрія Саульського в Москві. Дуже цікавий період. Це прекрасна школа для вокалістів і для музикантів. У той період функціонували оркестр Лундстрема, Кролла. Оркестр Ренського і Рознера був на грані розвалу, стали модними ВІА.
З приємністю згадую, що брала участь у складі вокального ансамблю в супроводі оркестру Сілантьєва на відкритті концертного залу Останкіно. Також співала і сольно і в складі вокального ансамблю в телевізійних музичних програмах Останкіно, ведучими яких були Шилова та Кирилов, відомі і популярні на той час.
В певний момент я перейшла з оркестру Саульського в інший естрадний колектив, який базувався в Москві.
Саульський доручив хлопцям з вокальної групи знайти мене, що вони і зробили. Далі були переговори в гостях у Валі Толкунової і Юрія Саульського, вони якраз тоді отримали квартиру на Садовому кільці.
Була домовленість, що я відпрацюю два тижні в естрадному колективі і повернусь до Саульського. Але якраз в цей момент з'явився Валерій і ми подружились. Я передумала. З цим колективом ми гастролювали по Росії.
Хочу зазначити, що Валерій починав свій творчий шлях не як співак, а граючи в цирку на ударних інструментах.
У нас з Валерієм виникла ідея створити дует. Реалізовувати цю ідею ми поїхали в Україну.
Підготували цікаву програму, пошили нові костюми і влаштувались в Кіровоградську філармонію. Гастролювали Україною з прекрасним колективом. Одним із музикантів колективу був Рафік Саповал, який сьогодні проживає в Ізраїлі. Директором філармонії був Шипотиннік, полковник у відставці. В концертній програмі я і Валерій співали сольно, а закривали концертну програму нашим дуетом.
В той час географія гастролей для всіх артистів була безмежною.
Нам довелось попрацювати і в Казахстані. Це була робота в колективі «Ритми 20 століття». Відпрацювали багато концертів на різних сценах в Казахстані. Адміністратором колективу був з України, Кузьмінський. І ми знову приїхали з гастролями в Україну. Через декілька місяців знову опинились в Росії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У православних українців – Благовіщення: що радять і чого не можна робити?
