Напередодні Нового року видання «ВолиньUA» звернулося до відомих людей Волині з проханням поділитися спогадами та пам’ятними подіями про рік, що минає.
Олександр Пирожик – перший заступник голови Волинської обласної ради, заступник голови Волинської обласної організації ВО «Свобода»:
- Рік, що минає, буде пам'ятним для мене насамперед подіями, під час яких вдалося відстояти український інтерес. Це - Різдвяна волонтерська поїздка на фронт російсько-української війни з візитом до Волновахи, де вперше були проведені українські Водохресні купання і вперше освячував воду український священик... Це також візит до Сагриня на Грубешівщині, де нам, волинянам, вдалося захистити українські могили, українську церкву та українських національних Героїв і довести абсурдність та неспроможність польського "антибандерівського" закону ІПН...
З подій року на Волині, мабуть, назавжди запам'ятається бюджетна сесія Волиньради 20 грудня, яку мені вперше довелося вести і яка за одне пленарне засідання розглянула рекордну кількість питань порядку денного - 87. Зрештою, після цієї, вважаю, доволі успішної 22-ї сесії ми вперше в цій каденції входимо у новий рік із проголосованим депутатською більшістю обласним бюджетом...
За суспільно-політичними справами, до яких зобов'язують партійна та службова посади, - трохи не встиг в особистому. Ну, хіба що вперше відзначив 20-річний ювілей своєї донечки... Тож нові серйозні звершення в особистому житті покладаю на рік прийдешній. Треба ж залишати на майбутнє щось втаємничено-величне...
Сергій Шишкін – Заслужений діяч мистецтв України:
- Це був мій рік – рік Собаки. І мені він запам’ятався як добрими, так і не дуже подіями. Переніс інсульт і вижив, тепер думаю як стати повноцінним самим собою. Став Заслуженим діячем мистецтв України, отже не дарма працював та творив. А ще в колі друзів, у рідному Володимирі, відсвяткував свій 60-річний ювілей.
Тепер думаю як мені повернутися на сцену. Сміюся з того, що нормальні артисти на сцену вертаються двічі, а мені доведеться це зробити тричі.
Анатолій Бойко – Волинський «Фаберже», Заслужений майстер народної творчості:
- На рахунок подій цього року, то запам’яталося те, що вертається потроху історична справедливість щодо Української церкви. Сподіваюсь, що вона буде дійсно Українською та незалежною. Звичайно, хочеться, щоб чим швидше закінчилась війна на сході та покращилось життя простих українців. В особистому житті про щось нове, то працюю, а як - дадуть оцінку люди.
Павло Карпюк – депутат Володимир-Волинської районної ради від ВО «Свобода», підприємець:
- Рік запам’ятається найбільшим досягненням - народженням сина Степанка. Без перебільшень, це для мене – головна подія цього року. Це те, чого ми з дружиною та сім’єю найбільше чекали. Я тим дуже тішуся, адже це дає мені енергію, наснагу, заряджає позитивом на майбутні справи.
В рамках України, то головною подією вважаю отримання Томосу. Це правильна, хороша річ, яку ми чекали давно. Переконаний, що це зніме напругу в релігійному середовищі. Про це свободівці говорили ще набагато раніше, але дякувати Богу, це відбулося і не важливо за чиєї ініціативи – важливо, що це сталося! Російська церква в особі Московського патріархату має бути відмежована.
Не підлягають жодному виправданню чергові вибухи на складах боєприпасів в Ічні. Країна, яка 5 рік у війні втратила боєприпаси на 4 складах. Найгірше те, що після таких кричущих випадків не настає серйозне покарання.
Влад Зінкевич – ведучий програм на UA: Волинь:
- Цей рік був дуже насиченим і останні дні 2018 такі ж. Чимало змін як в особистому житті, так і в роботі. Серед важливих виокремлю те, що одружився з Альоною Слободенюк (тепер уже Зінкевич).
У професійному контексті, то 2018 був присвячений розробці нових ідей та проектів, уже у перші дні 2019 усі зрозуміють і побачать те, що так довго тримали у таємниці. Також важливим є перетворення державного телебачення (яке уже, на щастя, в минулому) у Суспільне мовлення. Цей рік був дуже знаковим, щасливий, що причетний до таких фундаментальних змін у державі.
У Новому році бажаю читачам вашого ресурсу більше часу для себе та родини, більше приводів для святкування й перемоги над Росією на всіх фронтах!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ТОП-5 фільмів для зимового вечора від відомого Луцького телеведучого
Оксана Марченко – художниця:
- Цей рік приніс мені багато несподіванок. Кращу подругу, дві персональні виставки картин, мандрівки, нові творчі проекти, нові знайомства. Особливо запам’яталась поїздка до Львова на МК в лікарню для онкохворих. Діти не змогли прийти, бо їм не можна було від’єднуватись від апарату, який капає ліки... Я працювала з мамами, ми робили ангела, який тримав в руках лист, де діти могли написати про свої мрії. Потім прийшов маленький хлопчик, 10 років, який виявився художником, навіть випустив свій каталог робіт і незважаючи на важку хворобу малює цікаві картини. Цей день я запам’ятаю на завжди....
Тетяна Яцечко-Блаженко, історик:
- Якщо коротко описати 2018 рік для мене особисто, то протягом року я діяла за формулою британського політика Вільяма Дадлі «Вчіться, поки інші сплять, працюйте, поки інші відпочивають, будьте готові, поки інші розслабляються і мрійте, поки інші плачуться». Для мене в році, що минає було кілька дивовижних моментів, які дають сили і бажання рухатися далі не дивлячись ні на що. 2018 запам'ятається інтенсивною роботою і стартом відразу декількох важливих для мене проектів, пов’язаних із професійною діяльністю. Перш за все хочу подякувати своїм рідним за підтримку в усіх моїх починаннях. 2018 рік був щедрим на знайомства із цікавими й талановитими людьми. Мені навіть сумно, що такий успішний для рік добігає кінця. Проте маю надію, що 2019 рік Жовтої Земляної Свині, а це мій рік, буде не менш вдалим та цікавим на різного роду події в моєму житті. Якщо говорити про події в світі та Україні, то це безумовно надання Україні томосу, ця подія є історичною, і я рада, що моєму поколінню вдалось бути свідками цього.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чим запам’ятався 2018 рік у Володимирі-Волинському?
Сергій Радкевич - депутат Володимир-Волинської міської ради, підприємець:
- У травні до Володимира-Волинського завітав патріарх Української православної церкви київського патріархату Філарет. Для мене особисто та думаю більшості містян - це була знакова подія цього року.
Це напевно не подія цього року, але і подія попередніх. Я не можу зрозуміти ці рейтинги політиків бариг-корупціонерів, які знущаються з власного народу. Мені пригадалося інтерв'ю журналіста Дроздова, який сказав, що у нас немає майбутнього, а цю владу народ заслужив... Найкращий приклад - останні вибори до місцевих громад. По селах відкрито роздавали конверти і гречку провладні партії, а люди, які зубожіли від цієї влади, брали ці смердючі гроші і голосували за тих, хто в подальшому в них буде красти. На Поліссі був акцент дровами купувати або через магазини потрібно було пройти до урни для голосування, взявши пакет з харчами... а де незалежні ЗМІ?
Ярослава Вознюк
