Під час чергового пленарного засідання Володимир-Волинської міської ради 31 липня депутати міської ради "провалили" пропозиції щодо перейменування міста Володимира-Волинського.
Проєктів перейменування було два. Один із них подав начальник відділу культури і туризму виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Роман Віслобоков, – пишуть у пресслужбі міської ради.
Автор проєкту поставив акцент на тому, що на даний час істориками не віднайдено жодного юридичного документу, за яким місто Володимир-Волинський отримало до своєї назви приставку “Волинський”.
Були проведені дослідження у Центральному державному історичному архіві міста Київ, у державному архіві Волинської області, де зберігаються документи Володимирського міського магістрату Володимирського городничого правління м. Володимира за 1794-1806 рр, однак на цей час не знайдено жодного документу, в якому говорилося б про перейменування чи зміну назви міста “Володимира”.
Автор проєкту вважає, що сьогодні немає потреби вказувати назві міста те, що воно є у складі Волинської області, адже на території України немає інших міст, які носять назву Володимир.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Головний розвідник розповів про зв’язок спецслужб Росії з УПЦ Московського патріархату
Довідково: Володимир-Волинський – одне з найдавніших міст України і Європи. Перша документальна згадка про місто зафіксована у літописі часів Київської Русі «Повість минулих літ» (кінець ХХ століття, 988 рік).
Нестор літописець у «Повісті минулих літ» вказує, що князь київський Володимир Святославович передав утворене ним місто-фортецю в уділ своєму сину Всеволоду. У згаданому літописі місто іменується Володимир. Нестор літописець написав , що у 1097 році він приїздив до Володимира «ради смотренияшкол и наставления учителей» (маються на увазі школи, які існували в той час при церквах і монастирях). Літописець вживає слово «Володимир» як назву міста.
У Волинсько-Галицькому літописі (у перекладі Леоніда Махновця) за описами міських церков, історичних подій, пов’язаних з нашим містом, описі поховання князя Володимира Васильковича (1289 року) вживаються слова «Володимир», «володимирці».
Відомий і загальновизнаний історик України Михайло Грушевський у своїй багатотомній праці «Історія України – Русі» вживає саме топонім «Володимир». Зокрема, і аналізуючи документ 1324 року про торгівельні контакти володимирських купців Миколи і Бертрама з німецьким містом Штральзунд, він використовує назву Володимир. Бо така ж назва міста вживається і в самому оригіналі документу.
Прихильниками топоніму “Володимир” є відомі українські науковці Ярослав Ісаєвич, Ярослав Дашкевич, Святослав Терський, Андрій Гречило, Віталій Скальський які працювали з архівами і історичними документами, тобто свої твердження обґрунтували історичними джерелами.
Уродженець міста, археолог, історик-архівіст Олександр Цинкаловський у своїх фундаментальних працях «Княжий город Володимир», «Стара Волинь і Волинське Полісся» «Матеріали до праісторії Волині і Полісся» та ін. вживає виключно назву “Володимир”.
У документальних переписах місцевого замку з 16-17 столітті вживається виключно назва “Володимир”.
Місто “Володимир” увійшло до складу Російської імперії у 1795 році відповідно до австро-російської угоди від 3 січня 1795 року. Після захоплення Росіею останніх вільних територій Речі Посполитої, 5 липня 1795 року підписано імператорський указ «Про різні розпорядження щодо облаштування Волинської та Подільської губерній», у якому місто назване «Владимиржъ».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли у луцькому парку відкриють оновлену алею скульптур? (ВІДЕО)
29 серпня 1797 року у “Височайше затвердженому докладі Сенату «Про визначення меж губерніям: Новоросійській, Київській, Мінській, Волинській, Подільській та Малоросійській і про поділ їх на повіти» місто назване «Владиміръ».
25 грудня 1879 року у “Височайше затвердженій думці Державної Ради «Про переведення міста Володимира, по розміру квартирних окладів, у найближчий вищий розряд місцевостей» місто назване «Владиміръ».
В історичній та краєзнавчій літературі часто вказано, що після цього приєднання місто отримало приставку «Волинський» до своєї назви. Також вказується, що цей крок був обґрунтований необхідністю відрізняти місто від російського міста Владімір-на-Клязьмі, однак, у жодному науковому або краєзнавчому виданні немає посилання на нормативно-правовий акт про перейменування. Немає такого акту і у «Полном собрании законов Российской империи», що вважається офіційним виданням з усіма вищими нормативно-правовими актами Російської імперії.
Науковий співробітник Інституту історії Національної Академії наук Віталій Скальський, дійшов висновку, що вперше назва міста “Володимир-Волинський” використовується лише з 1911 року, щоб вказати, що місто належить до Волинської губернії (в той час місто було у складі Росії).
Назва міста “Володимир-Волинський” саме у такому написанні у «Полном собрании законов Российской империи» вперше зустрічаеться 27 січня 1911 року. Того дня імператор затвердив герб міста і було опубліковано “Височайше повеління”, оголошене Міністром Юстиції.
В неофіційних виданнях написання «владимірволынскъ» зустрічаеться приблизно з 1890-х роках.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Урочищі «Вовчак» на Волині розпочався традиційний фестиваль повстанської пісні, цьогоріч – дистанційно (ОНОВЛЕНО)
Депутати також розглянули проєкт рішення міської ради «Про повернення місту первинної історичної назви Ладомир» Ярослава Жука. Міський обранець пропонував закріпити за Володимиром-Волинським його первісну назву «Ладомир».
Голосів депутатів "за" не вистачило, щоб підтримати проєкти рішень про перейменуванню міста. Жоден проєкт про перейменування не був прийнятий.
Утім, депутати не проголосували за жоден із проєктів про перейменування міста. Для прийняття кожного із запропонованих проєктів просто забракло голосів. Тож Володимир продовжує залишатися Волинським.
