Закон про заборону грального бізнесу в Україні було ухвалено ще 2009 року. Але, як часто в нас трапляється з багатьма в принципі хорошими ініціативами, ніхто його не виконує. Ситуація насправді виглядає навіть гірше, як була до офіційної заборони. Якби українська економіка розвивалася такими темпами як виникають гральні заклади, ми могли б розраховувати вже в найближчому майбутньому наздогнати як мінімум Польщу. Але от біда: українська влада чомусь може створити прекрасні умови для розвитку нелегального бізнесу. Тоді як легальний бізнес веде справжню боротьбу за виживання. Чи може законодавці помилилися із законом?
Для того, щоб обійти заборону гральному бізнесу в Україні не треба навіть особливо щось вигадувати. Достатньо лише почепити над приміщенням вивіску «Інтернет-кафе» чи лотерея «Спортлото». А далі розвивати бізнес, косити гроші і псувати життя частині громадян.Луцькі гральні заклади з самого початку стали епіцентром явищ, які перебувають на кордоні з криміналом. Там нерідко трапляються бійки, пограбування, здійснюється торгівля наркотиками. В нічну пору доби ці заклади як магніт притягують до себе сумнівні елементи. Лучани чудово знають: якщо у будинку розташоване «Спортлото», спокійного життя не буде.
Хто переважно відвідує ці заклади? Любителі легкої наживи і пригод. Особи, які підсіли на гачок азартної гри. Гральні заклади не лише спричиняють незручності мешканцям міста. Вони руйнують особистість відвідувачів, перетворюючи їх у залежних ігроманів. Гральний заклад створює оманливу ілюзію отримати гроші просто так, не працюючи. Насправді ж власники гральних автоматів ніколи не будуть працювати собі у збиток. Вони чудово знають психологію залежних від азартної гри. Програш у таких осіб не стає пересторогою і не змушує припинити гру. Навпаки, він провокує бажання продовжувати грати.
Гральний бізнес, принаймні у такому вигляді, в якому він існує сьогодні в нашому місті – це абсолютне зло. Тому ще 18 липня 2017 року Луцька міська рада підтримала звернення до голови Верховної Ради Андрія Парубія та нардепа від міста Ігоря Лапіна щодо впорядкування діяльності комп'ютерних клубів, закладів лото, лотереї та інших інтерактивних клубів, в якому вимагається змінити чинне законодавство, аби унеможливити діяльність таких закладів на території міста. Якби нардепи проявили елементарне бажання і політичну волю навести лад з незаконним гральним бізнесом, усі такі заклади в Луцьку опинилися б за межами закону. І були б давно закриті. Втім, жодних дій з боку парламенту не послідувало. Влада вдає вигляд, ніби проблеми не існує.
Також мене дивує поведінка правоохоронних органів. Суспільству очевидно, що в них теж немає ніякого бажання вирішувати проблему. Іноді, правда, здійснюються показові розправи над окремими гральними закладами. Там знаходять наркотики та неофіційно працевлаштований персонал. Але проходить кілька днів, і вони знову відкриваються. Складається враження, що організатори незаконного ігрового бізнесу мають серйозний дах зверху, якщо все так легко сходить їм з рук.У квітні минулого року соціологічна група «Рейтинг» провела опитування, яке довело, що переважна більшість українців виступає проти грального бізнесу. Заборону азартних ігор підтримують 73% опитаних. І лише 17% українців вважають, що заборона грального бізнесу насправді виявилась успішною.
Суспільство бачить ще один приклад подвійних стандартів з боку можновладців. Те, що юридично заборонене, прекрасно розвивається. Отримує великі прибутки, які ще й офіційно незадекларовані. А малий і середній бізнес змушений долати безліч перешкод і проблем, щоб поборотися за місце під сонцем. Мало того, сьогодні уряд Гройсмана готується до узаконення грального бізнесу. Напевно, влада подаватиме це під обгорткою нової «видатної реформи», яка підтримується МВФ та Заходом. Втім, для неї не проблема програти у лотерею цілу країну.Богдан Богонос,депутат Луцької міськради від ВО «Свобода»
