Упродовж трьох місяців повномасштабного вторгнення Росії в Україну сім’я Оксани Андрухненко з Луцька прийняла майже 30 переселенців. Частина з них вже повернулась у свої домівки.
Нині у будинку лучанки живе п’ять сімей з регіонів, де йдуть бойові дії, зокрема з Донецької, Луганської та Харківської областей. Усього – 18 постояльців, йдеться у сюжеті Суспільного.
«Тут в нас є де жити, чому не прийняти? Ви б бачили тих людей! Їхні очі. Оце серед ночі, брудні, голодні. Вони по чотири дні добиралися», – говорить Оксана Андрухненко.
Нині в будинку живе подружжя Адарічєвих, які разом із онуками приїхали до Луцька зі Слов’янська. Обоє – лікарі-педіатри. Чоловік каже: не могли залишити своїх пацієнтів, з міста виїхали через місяць після початку війни.
«Треба було лікувати дітей. Я був і сімейним лікарем, і педіатром. Була дуже складна ситуація. Так страшно було за дітей. Коли ми телефонували і чули бахи, вибухи, постріли, авіаудари були навіть. І працювати треба і виїжджати треба», – розповідає переселенець.
Ще одна родина переселенців, яких прихистила лучанка, – Олена та Віктор із Сєвєродонецька.
Олена працювала на хімічному підприємстві «Азот», яке нині обстрілюють. Подружжя каже: про події у місті дізнаються виключно з новин.
«Ми навіть після 2014 року не думали, що таке буде. Нас в 14-му обстрілювали, але місто залишилось в Україні. Нині якщо місто звільнять, то будемо відновлювати. Як тільки скажуть, що можна повертатися», – говорить Віктор.
«Продуктами переселенців забезпечують мої родичі та знайомі», – додала Оксана Андрухненко. Нові мешканці будинку почергово займаються господарством.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рідні не знають, де знаходяться захисники Азовсталі
