З відповідним листом Володимир Данилюк звернувся на адресу керівництва Волинської обласної ради.
«На початках Незалежності України на території села Гайове (колишнє Преображенське, Пшебраже) Озерівської сільради Ківерцівського району було облаштоване старе кладовище зі встановленням на його території символіки на честь т. зв. «Польської самооборони» на чолі з Генриком Цибульські, яка розміщувалася в цьому селі в 1942-1944 роках та здійснювала каральні акції на навколишні українські села», – йдеться в листі.
Серед іншого Володимир Данилюк просить з’ясувати, чи погоджувалася відповідна документація з органами місцевої влади; хто саме і за які кошти проводив реконструкцію і погоджував тексти написів українською та польською мовами; який офіційний статус має це кладовище і хто займається доглядом за ним?
Як стало відомо «ВолиньUA» зі слів самого Володимира Данилюка, аналогічний лист він скерував і голові Волинської ОДА Олександрові Савченку та Ківерцівській районній владі.
«У випадку наявності порушень чинного законодавства, чи зверталась Волинська облдержадміністрація у відповідні інстанції з вимогою їх усунення у правовому полі Української держави?», – cтавить питання автор звернення.
Разом із тим, він просить надати інформацію про кількість, статус та місця розташування інших малих архітектурних форм, встановлених на честь жертв польсько-українського протистояння на території Волинської області у часи Другої світової війни, а також їх правовий статус.
«ВолиньUA» нагадує, що свого часу депутати Волинської обласної ради від ВО «Свобода» Олександр Пирожик та Микола Давидюк віднайшли свідків і встановили місце масової загибелі українців від рук т. зв. «Польської самооборони», яка спільно з російською «червоною партизанкою» взяла в «котел» село Гайове та вистріляла близько тисячі осіб українського цивільного населення...
Варто зауважити, що, за даними пропольського видання «Монітор Волинський», «сьогодні про давню польську колонію Пшебраже нагадує лише польське військове кладовище». За інформацією цього ж видання, «це кладовище було відновлене у 2004 році зусиллями польської влади».
