90-річна Катерина Вовк селі Мліїв Городищенського району на Черкащині пережила Голодомор завдяки допомозі маминих братів. Але вона стратила тоді свого старшого брата.
"Моя мама Тетяна Бедрик була із 1907-го. Працювала у колгоспі, прожила 90 років. Сама ростила мене і ще на рік старшого брата Івана та сестру Марію, 1926 року народження. Батько від нас пішов. Дуже допомагали бездітні мамині брати Антін та Степан. Вони купили нам 1933-го хату. Допомогли облаштувати оселю. Приносили харчі", - розповіла Gazeta.ua Катерина Вовк.
Катерина Вовк народилася 14 жовтня 1930-го в селі Мліїв Городищенського району на Черкащині. У школу ходила тільки 3 роки. Потім не було в що взутися й одягтися. У 13 років пішла працювати в місцевий колгосп. В ньому пропрацювала все життя
"1932-го голод був великий. Я ледве ноги волочила. І братик Ваня теж. Мама нас тягла у майдан (колгоспний дитячий садочок. – Gazeta.ua). Сама йшла на роботу. Одного ранку навесні 1933 року Ваня відмовився йти - так охляв. І мама потягла у майдан лише мене. Повертається, а Ваня мертвий. З бурячком у ротику", - ділиться жінка.
Бідували в першу чергу ті, хто не хотів йти у колгосп. У них активісти все відбирали, траплялося – із хати виганяли.
"Ходили на скотомогильник і відрізали м'ясо у вивезених туди дохлих коней, корів, телят, свиней. Варили і їли його. Сестричка Марія якось пішла до сусідки, яка варила дохлятину. Та витягла шматок з казанка і запросила поїсти. Але сестра відмовилась, бо мама строго наказала ніде нічого не їсти. Жінка поїла й померла.
Тоді був такий наказ від влади, що кожен житель, якщо вранці не бачив сусіда, то повинен зайти в його хату. Мусив витягти за ноги надвір, як застав там когось мертвого.
Раз у день село об'їздили підводи й забирали покійників. Бувало ще живих кидали на воза і везли на цвинтар. Скидали в одну яму. Казали: всеодно помре до ранку", - розповіла Катерина Вовк.
Харчі боялися тримати вдома, щоб активісти не забрали під час обшуків. Зерно та інші продукти закопували. Діставали і по трішки мололи, підмішували до листя липи і пекли листяники. Дубову кору варили і гризли. Товкли в ступці насіння бур'яну мишію. Воно навіть продавалося.
