Наміри президента РФ Володимира Путіна навряд чи зміняться незалежно від того, чи відбудеться припинення вогню: Кремль використовуватиме будь-яке припинення бойових дій для закріплення завоювань і заморожування лінії фронту в найкращій для Путіна конфігурації, щоб підготуватися до подальшої агресії проти України.
Про це повідомляє американський Інститут дослідження війни (ISW).
Аналітики пишуть, що ті, хто прагне міцного миру в Україні, повинні протистояти спокусі заморозити лінію бойових дій таким чином, щоб створити умови для відновлення війни на умовах Росії.
Конкретні частини української території, які все ще перебувають під російською окупацією, є важливими для довгострокової життєздатності незалежної України.
Зокрема, стратегічно важливий регіон як для НАТО, так і для України – це Крим. Окупація півострова дає змогу Росії базувати протиповітряні та протикорабельні ракети на 325 кілометрів далі на захід, ніж вона могла б, використовуючи тільки територію, яку вона контролює на законних підставах. Також це дозволяє Росії розміщувати літаки в Севастополі приблизно на 300 кілометрів західніше, ніж авіабази на території РФ. Як пише ISW, ця різниця має мають значення для масштабу загрози, яку Росія може становити для південно-східного флангу НАТО, а також для спроможності Росії готувати та підтримувати вторгнення в Україну. З усіх українських земель, у відвоюванні яких зацікавлене НАТО, Крим має бути на початку списку.
Крім того, зазначається, що нинішнє російське укріплення на західному березі в Херсонській області є життєво важливою ділянкою місцевості. Якщо припинення вогню або будь-яка угода призупинить бойові дії, а росіяни все ще володітимуть цією ділянкою, перспективи відновлення російського наступу на півдні України значно покращаться. З іншого боку, якщо Україна відновить контроль над усім західним берегом річки, росіянам, ймовірно, буде надзвичайно важко проводити наземні атаки на південно-західну Україну. Таким чином, довгострокова обороноздатність Миколаєва, Одеси та всього чорноморського узбережжя України значною мірою залежить від звільнення західного Херсона.
Частини Херсонської області на східному березі Дніпра також є стратегічно важливими. Російські військові позиції в цих районах дозволяють російським силам вести вогонь по більшій частині українського чорноморського узбережжя з багатьох систем ближнього радіусу дії без необхідності використовувати дорогі засоби далекого радіусу дії, які завжди будуть у меншості.
ISW пише, що Дніпро має бути не першою лінією оборони України, а радше останньою. Річка є найнадійнішим захистом, якщо росіяни мають спочатку просуватися до неї, а потім підготуватися до переправи, поки українські захисники зривають їхні зусилля. Україна повинна мати можливість створити й утримувати позиції на східному березі річки.
Продемонстрована Росією безвідповідальність щодо ядерних об'єктів в Україні також робить важливим з погляду безпеки повернення ЗАЕС під контроль України. Дозволяючи Москві зберегти контроль над ЗАЕС, Україні та іншим державам загрожує постійний ризик від готовності Росії грати з ядерним вогнем. Тому росіян також необхідно тримати поза артилерійською досяжністю Енергодара. Лінія, необхідна для надійного захисту українськими військами ЗАЕС, у принципі, знаходиться приблизно за 50 кілометрів на південь від Енергодара.
Ще один критичний вузол – це Мелітополь. Якщо росіяни збережуть контроль над Мелітополем і дорогами, що йдуть на південь і схід від нього, вони можуть перетворити його на велику воєнізовану базу, з якої можна буде проводити атаки. Така база, яка за кількістю розміщених на ній військових об'єктів і можливостей може стати схожою на Бєлгород, становитиме постійну загрозу для ЗАЕС, українських позицій на східному березі Дніпра, а також Запоріжжя і Дніпра. Аналітики Інституту пишуть, що якщо Україна відновить контроль над Мелітополем, росіяни будуть обмежені Кримом і шляхом через Перекопський перешийок. Захиститися від такого нападу набагато легше.
На північному сході України також є кілька стратегічно важливих районів. Міста Сватове, Старобільськ і Біловодськ розташовані на великих дорожніх розв'язках, контроль над якими частково визначає, які бази в самій Росії росіяни можуть використовувати для підтримки майбутніх атак безпосередньо в Україні. Залізниця, що проходить на північ від Луганська через Старобільськ до російського кордону, особливо важлива, оскільки російські війська значною мірою залежать від залізниці. Росіяни також можуть перекидати війська з бази в Богучарі в Україну дорогою, що проходить через Біловодськ. Якщо Росія збереже контроль над цими ключовими вузлами і мережами автомобільних і залізних доріг, це дасть Москві значну перевагу в підготовці до відновлення вторгнення з північного сходу.
