Урочище Вовчак серед волинського лісу розташоване орієнтовно за 80 кілометрів від Луцька. Зараз на місці знищеного радянською владою хутірського села Вовчак – історико-культурний комплекс "Вовчак-Волинська Січ".
Про це розповідає Суспільне Луцьк.
У 1942 році в урочищі заклали військову базу підрозділів Української повстанської армії під назвою "Січ", – розповів директор історико-культурного комплекса Василь Мазурик.
Зі слів Василя Мазурика, у Вовчаку свого часу проводили підготовку для молодших командирів і старшинського складу армії УПА.
"Закінчувалися курси, вони роз’їжджалися. Курси радіотелеграфістів, медсестер, зв’язківців, розвідників. Німці не змогли жодного разу за усю війну цю територію зайняти. Зручність розміщення, відсутність доріг грала на руку бійцям УПА", – говорить керівник музею.
Василь Мазурик.
Представниця українського Інституту національної пам'яті на Волині Леся Бондарук зазначила: у Вовчаку формувався командний склад УПА "Північ", а потому повстанці порозходилися по всій Волині з боротьбою проти нацистів, а пізніше і проти більшовиків.
"Вовчак є місцем, де формувалася УПА, бо у березні 1943-го року багато членів ОУН перебували у поліції, де здобували можливість військового навчання і потім, забравши у нацистів зброю, амуніцію, вони мали куди прийти. Головною метою був захист населення від окупантів і побудова української соборної, самостійної держави", – каже волинянка.
У нинішньому Вовчаку – музей просто неба з експонатами війни
Упродовж останніх п’яти років історико-культурний комплекс розбудовувався і збагачувався експонатами, – сказав його керівник. Сюди перевезли дві дерев’яні хати з навколишніх сіл, одна з яких із села Ревушки.
Сам Василь Мазурик приїхав на декілька днів з фронту. Чоловік пішов служити добровольцем у 14-ту окрему механізовану бригаду імені князя Романа Великого. До "Вовчака-Волинська Січ" привіз експонати з нинішньої війни.
У другій хатині формують експозицію, присвячену волинській бригаді. Зі слів художниці-волонтерки Оксани Марченко, серед речей-трофеїв – бронежилети і каски російських військ. Формувати виставку допомагає син мисткині Тимофій.
На території музею просто неба – криївки з речами, які знайшли на території Вовчака: залишки снарядів, мін, каски. Про те, що у Другу світову війну і довоєнний час на цьому місці було село, свідчать залишки цвинтаря, – розповів волинянин.
Ганна Фурман.
"Усе, що лишилося – це три пам’ятники, які належали цивільним людям. Усі могили як цивільні, так і братські були розрівняні бульдозерами, там сіялося жито", – додав Василь Мазурик.
Спогади волинян про Вовчак і повстанців
Орієнтовно за шість кілометрів від Вовчака розташоване село Ревушки. Місцева жителька 87-річна Надія Тимошук розповідає: багато селян у роки Другої світової пішли у повстанці.
"Там і артіль була, що шили, і пекарня була. Татів брат рідний був там в артелі, шив. І хліб носили збирали туди їм як то вже заворуха була, як те НКВД було", – говорить волинянка.
Надія Тимошук.
Зі слів пані Надії, за допомогу повстанцям її батька арештували НКВДисти. "І я вже вибігла: "Ой, тату, тату!". Як топіру знаю – плачу. А мене НКВДисти штурмують, щоб я не йшла. Куди біжиш, куди біжиш, та й вже до мене кричали. А він тільки оглянувся і так забрали", – сказала жінка.
Зранку і ввечері в селі було чутно молитви повстанців, які долинали з Вовчака, про це розповідали старші люди, – розповіла уродженка Ревушок Ганна Федорчук. Нині в навколишніх селах, додала представниця Українського інституту національної пам’яті Лесі Бондарук, не залишилося учасників повстанського руху з Вовчака.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 80 років УПА: як відзначали на Волині (ФОТОРЕПОРТАЖ)
