На «Суспільному Волині» 13 травня стартував цикл екологічних журналістських розслідувань «Червона лінія». У першому фільмі — історія про законодавчу колізію, яка створила передумови для незаконних рубок лісу у сезон тиші.
Авторками програми стали журналістки Оксана Петрук і Марія Доманська. Нижче — текстова та телеверсія першого розслідування з циклу.
Волинь. Квітень. Траса між Маневичами і Любешовом. Наше авто один за одним минають лісовози. Гроші люблять тишу… І, схоже, волинські лісівники полюбляють їх заробляти саме в сезон тиші.
Сезон тиші — це період з 1 квітня по 15 червня, коли заборонено шуміти в лісі і в парку, полювати, їздити моторними човнами на водоймах і робити інші галасливі речі. Справа в тім, що саме в цей час у диких тварин і птахів період виведення потомства. Такий режим в природних середовищах в Україні на законодавчому рівні запровадили у 2015 році, внісши зміни у статтю 39-у Закону «Про тваринний світ».
То звідки ж тоді везуть цей ліс?
Березичівське лісництво Державного підприємства «Любешівагроліс». З одного боку — селяни, з іншого — лісівники. Трохи осторонь — поліція. Одразу видно — зібрались не птахів слухати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Для власних потреб» Кватирка? Хто «кришує» нелегальні пилорами на Камінь-Каширщині? (ВІДЕО)
Ростислав Хрупчик — мешканець села Седлище, місцевий священник. Він каже, громада не вперше благає лісівників бодай трохи зменшити апетити. Ті слухають, кивають головами, а роблять своє.
«Ріжуть ліс, порушують сезон тиші. Це раз… По-друге, була домовленість, громада просить лісгосп припинити різку. Хоча би в таких масштабах припинити. ЇЇ трошки зменшити. Лісгосп нас ігнорує. Вони там аргументують, що вони сезон тиші не порушують. По своєму трактують закон. Нас приїхало тут небагато, хто зміг відірватися від роботи. Але вся громада, все село проти. Тому, що набрали вже таких масштабів різки, що вже далі нема куди», — розповідає Ростислав Хрупчик.
Все відповідно до чинного законодавства, — запевняє головний лісничий «Любешівагролісу» Володимир Ковальчук:
«Це рубка головного користування. Квартал 10 виділ 60. Друга ділянка. Згідно чинного законодавства, рубки головного користування не заборонені».
Цій сосні, кажуть лісівники, 90 років. Її вже продали на електронних торгах, а нині приступили до заготівлі. З ділянки площею 2,9 гектара буде 600 кубічних метрів сировини. Розрахункову лісосіку Мінекології погодило ще у 2016 році.
А ось і лісорубний квиток. Це такий документ, який засвідчує легальність рубки. Під документом – підписи чиновників лісової галузі. Без посад і прізвищ.
— Скажіть, хто взагалі підписував лісорубний квиток, бо там не зазначено?, — запитуємо директора ДП «СЛАП «Любешівагроліс» Володимира Фесика.
— Лісорубний квиток затверджується в ЦНАПі в Луцьку. Видає управління, — каже директор ДП «Любешівагроліс» Володимир Фесик.
— Підписи в лісорубному квитку стоять без зазначення імен і прізвищ. Тобто людина фізично ставила підпис. Це не в ЦНАПі ставилось. Хто погоджував?
— Так. Але ЦНАП реєструє. Я не маю перед собою лісорубного квитку.
— Чому все таки в період тиші ця рубка проводиться?
— В період тиші не проводяться тільки санітарні рубки: вибіркові і суцільні. А всі інші рубки не заборонені.
Згодом у Волинському обласному управлінні лісового і мисливського господарства повідомили, що лісорубний квиток підписав перший заступник начальника Руслан Войцеховський.
За даними реєстру лісорубних квитків, станом на початок травня 2021 року у волинських лісах розпочато рубки за 116 лісорубними квитками, виданими в сезон тиші. Державному підприємству «Любешівагроліс» підписали 11. За 10-ма з них вже розпочато заготівлі.
«Відповідно до 39-ї статті Закону України «Про тваринний світ», закон тиші, який починається з 1 квітня і триває до 15 червня, покликаний на те, щоб не заважати розмноженню тварин. З однієї сторони. З іншої сторони в законі чітко прописано: пальба, стрільба, вибухові роботи і санітарні рубки. В даному випадку ця рубка не санітарна. Це є рубка головного користування. При розробці закону не були враховані всі нюанси, не було враховано конкретно місця розмноження тварин, не було враховано інші фактори, які можуть викликати шум. І тому закон не досконалий, але там передбачено заборону виключно санітарних рубок. Всі інші види рубок – дозволені», — говорить головний спеціаліст відділу лісового господарства ВОУЛМГ Анатолій Борсук.
Тож, виходить, зрізати одне хворе дерево у сезон тиші — зась, а вирубати вщент майже три гектари лісу закон не забороняє. Парадокс?
Чому, деталізуючи статтю Закону «Про тваринний світ» народні обранці обмежили лише один вид рубок, ми запитали в автора цієї поправки, депутата Миколи Томенка. Однак, він відповів, що вже не пам’ятає деталей законотворчого процесу:
«Висновки надавались експертами і остаточне рішення приймалося Міністерством екології».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Масову виpубку лісу на Любешівщині під агpесивну лайку підлеглих Кватирка зафіксували на камеpу (ВІДЕО)
А тепер про те, хто і як скористався шпариною в законі.
До того, щоб здійснювати всі види рубок, окрім санітарних, саме в період тиші, лісівники додумались не відразу. У 2016-ому, коли, власне, в Україні вперше запровадили сезон тиші, обласні управління лісового і мисливського господарства підписали менше сотні лісорубних квитків. Таким «грішили» одиниці лісгоспів.
Зі шпальт видань почали нарікати, що тимчасова заборона санітарних рубок шкодить лісові. Мовляв, втрачається дорогоцінний час на його порятунок від шкідників на зразок верхівкового короїда.
У 2017-ому під час сезону тиші лісівникам видали вже півтори сотні лісорубних квитків. Ще через рік — 266. А в 2019-ому посипалось: з 1 квітня по 1 червня профільні облуправління завізували 4 тисячі 697 лісорубних квитків. І якщо до цього рубки дозволяли собі не всюди, то відтоді не залишилось жодної області, яка не скористалася такою опцією. Цьогоріч за один місяць сезону тиші в Україні вже видали 2 тисячі 215 лісорубних квитків, які дозволяють розпочати заготівлі в цей період.
"Лісорубні квитки виписуються, починаючи з 1 січня і термін закінчення їх 31 грудня. І там навіть якщо не справляються, можна продовжити. Виписка лісорубного квитка не звільняє щодо дотримання цих періодів. А вже дотримуватись лісокористувач повинен цих вимог, що передбачені законом», — говорить заступник начальника Відділу охорони і захисту лісів Держлісагентства Ігор Віговський.
А ось як вигадали легалізувати власне санітарні рубки в сезон тиші в іншому держпідприємстві — «Рожищеагроліс». Лісівники попросили депутатів дозволити, цитуємо: «Проведення санітарних заходів в лісі протягом сезону тиші, у зв’язку з відсутністю на території громади відтворювальних ділянок». Щоправда міська рада не пристала на таку пропозицію.
Експерт заповідної справи і охорони біорізноманіття Олексій Василюк каже, що рубка в Любешівському лісі, як і решта рубок по всій Україні, як би вони не називалися, в сезон тиші — незаконні:
«На одному дубі, на одному дереві може одночасно жити близько 4 тисяч видів живих організмів і багато з них глобально зникаючі. І тварини це не лише крупні ссавці, не лише лосі, не лише олені, це безліч видів комах, птахів, ссавців таких, як кажани, які всі охороняються і українським законодавством і міжнародним. Є Конституція України, закон “Про міжнародні угоди”, та Венська конвенція, яку ми теж ратифікували. І всюди говориться, що міжнародні угоди – це частина законодавства України. З 96 року офіційно проводити будь яку діяльність, яка спрямована на розлякування тварин в період розмноження, заборонено».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Через вирубки нестиглого лісу на Любешівщині і Турійщині відкрили кримінальні провадження (ДОКУМЕНТ)
У Волинському обласному управління лісового і мисливського господарства ж вважають, що у Березичівському лісництві Державного підприємства «Любешівагроліс» диких тварин просто немає, бо їх розлякали… селяни. Тому на цей ліс конвенція не поширюється.
«Дане поселення знаходиться за 4 кілометри від села Седлище. Дикі тварини там не розмножуються, не живуть, бо там багато людей може приїхати відпочивати чи проїжджати поряд, оскільки там знаходяться поля. Не можна говорити, що Бернська конвенція накладатиме будь які обмеження на лісокористування на даній території», — розповідає Олексій Василюк.
Стаття 87-а Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» передбачає відповідальність і за порушення вимог охорони середовища перебування, міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин, і за невжиття відповідних запобіжних заходів. Винних осіб чекає штраф: від 510 до 850 гривень « для громадян і від 850 до 1 тисячі 190 гривень — для посадових осіб. Та чи працює ця норма? Чи вдасться зупинити неправомірні рубки штрафами? І хто ж, окрім пересічних громадян, на це наважиться? Адже на кону великі гроші.
«Будь-які рубки в сезон тиші забороняються. Вони ж можуть не тільки бути на території Смарагдової мережі. За порушення законодавства передбачена відповідальність. За цим стежимо і Держлісагентство, і міністерство, І екологічна інспекція. Якщо бачить порушення, вона також вживає заходів на усунення цих порушень і притягнення винних до відповідальності», — коментує заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький.
У свою чергу, начальник відділу міжрайонного оперативного контролю ДЕІ у Волинській області Олександр Ткачук говорить, що екоінспекція може лише дотримуватися наявних законів:
«У нас є уніфікований акт перевірки і в цьому акті розписані всі закони згідно, з якими ми здійснюємо перевірки. В цьому переліку законодавства про Бернську конвенцію в нас немає. Тобто ми не можемо перевіряти дотримання цієї конвенції. Чого її там немає, це я вам не можу сказати, бо цей перелік, цей акт не ми затверджуємо. Є в нас орган центральної влади в Києві, який це затверджує. Це міністерство. Вони нам дають перелік, по якому ми маємо здійснювати державний нагляд-контроль. Більше за ці рамки ми виходити не можемо. Ми є державна служба. Коментувати закони ми не можемо. Ми їх маємо дотримуватися»
А Ігор Віговський підкреслює, що керівництво підприємства фактично обирає, яку відповідальність нести — адміністративну за порушення закону чи кримінальну за повне припинення господарської діяльності:
«Відповідальність за порушення цього закону йде тільки адміністративна. Там по адмінкодексу штраф – 850 грн. Якщо підприємству треба здійснювати господарську діяльність, якщо в нього інших рубок нема, він не здійснює господарську діяльність: це він не платить ні зарплатні, ні податки, нічого. Тоже ж виникає питання. Зупинити повністю господарську діяльність – це вже вирішує керівник підприємства: або йти на порушення закону і платити штрафні санкції, чи проводити господарську діяльність. Бо за невиплату зарплати і податків – кримінальна відповідальність. То він вибирає: адміністративна чи кримінальна відповідальність».
В той же час активісти розповідають про тиск і залякування їхніх родин.
— Дзвонили батькам і кажуть, ви там скажіть своєму, щоб не виступав там сильно. Ну, я трохи заспокоївся. Але ненадовго.
— Жінці дзвонили. А жінку легше налякати. То вона й каже, не протестуй, бо разведемся (сміється)
Люди, які повстали проти вирубки лісу на Любешівщині, звернулися до правоохоронців, екологів, депутатів. Заяву в поліцію про перешкоджання лісозаготівлі подали і опоненти. Схоже, тиші в лісі таки не буде…
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Свобода» вимагає від прокуратури розслідувати незаконні масові рубки лісу на Волині
