У Луцьку гинуть дерева, через негативний вплив солі, якою посипають тротуари у зимовий період.
На Театральному майдані, що навпроти Палацу культури, всихає ялина. Гілля дерева засихають. Екологи називають одну із причин засихання дерева, посипання піщано-сольовою сумішю у зимовий час площі від снігу. Сіль осідає в ґрунт і повністю нищить кореневу систему. Молоді пагони хвойних рослин, гілки після цього виглядають обпаленими і гинуть.
Спеціалісти довели негативний вплив солі на навколишнє середовище. Після розчину сіль розщеплюється на іони натрію та хлору. Ці речовини вбираються в грунт і згодом попадають у наші водойми, адже ріки та озера активно живляться грунтовими водами.
Але це не все – є ще декілька негативних наслідків солі на дорогах:
• грунт зневоднюється, і як наслідок гинуть дерева та рослини, що ростуть біля доріг;
• швидко псується взуття;
• сіль роз’їдає лапи тварин;
• транспорт піддається ризику виникнення корозії;
• страждають від корозії інфраструктурні елементи (труби, мости, огорожі и т.д.).
Альтернатива
В Луцьку (і в Україні загалом) використовують хлорид натрію (NaCl). Це звичайна сіль. В США та Канаді головним «антильодовим» реагентом є хлорид магнію (видобувають на соляних озерах), який містить мінімальну кількість хлору, а тому не такий небезпечний.
В Європі ж хімію практично ніде не використовують. Наприклад, в Берліні сіль дозволена лише на найбільш аварійних ділянках трас.
Там є три головні зброї проти ожеледиці: підземний підігрів (Ісландія, де тепло природним шляхом генерують гейзери, частково Швеція, Норвегія, Данія, Нідерланди), розкидання піску або кам’яної крихти (Австрія, Німеччина, Фінляндія; другий варіант кращий – потім легше прибирати і можна використовувати знову – але дорожчий) і технологія «гарячого піску» (найбільше розповсюджена в Швеції та Норвегії).
Нагадаємо, що у серпні 2019 року у центрі Луцька, на Театральній площі, зрізали ялинку, яка всохла.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У центрі Луцька корчують дерева. Як це пояснюють комунальники? (ФОТО, ВІДЕО)
