Воду з Прип’яті на полив лохини братиме не лише «Волинська ягідка». Дозволи на спеціальне водокористування отримала аграрна трійка підприємств любомльського депутата Романа Строцюка.
«Сила правди» порахувала, скільки води «викачуватимуть» поблизу села Положево Шацького району за добу і щорічно.
19 березня 2020-го одразу три товариства з обмеженою відповідальністю «Веллагро», «Бугагро» і «Агрозаліс» опублікували в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля повідомлення про наміри бурити свердловини і брати воду з Прип’яті на полив лохини.
Ще раніше, у лютому, ці підприємства отримали дозволи на спеціальне водокористування – забір поверхневих вод. До узаконення діяльності аграріїв підштовхнуло відкриття кримінального провадження через обміління Світязя і обшуки на ягідних підприємствах, що відбулися 4 лютого. В рамках провадження оглядали і ділянку, де господарює «Бугагро».
Фірми орендують землі по сусідству з ТОВ «Волинська ягідка» поблизу села Положево Шацького району в межах Верхньоприп’ятської меліоративної системи і вже вирощують лохину. Одна з них, «Бугагро», навіть обладнала велетенський став за зразком «Волинської ягідки».
У 2019-му «Бугагро» та «Агрозаліс», так само як і «Волинська ягідка», подавали документи на отримання компенсацій за посадковий матеріал за державною програмою підтримки садівництва. Але їм не пощастило.
Крім того, згідно інформації з сайту Clarity Project, у листопаді 2019-го року ТОВ «Бугагро» заявило про відшкодування йому державою 1 мільйона 28 тисяч 498 гривень податку на додану вартість і в лютому цього року отримало кошти, а в березні 2020-го ТОВ «Агрозаліс» заявило про відшкодування йому понад 1 мільйона 578 тисяч гривень ПДВ. Усе це свідчить про активну господарську діяльність ягідних підприємств.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Екологічна катастрофа: Світязь може зникнути
Так само як і «Волинська ягідка», усі три підприємства «Бугагро», «Веллагро» та «Агрозаліс», хоч і мають плантації біля села Положево в Шацькому районі, зареєстровані в Любомлі. У них спільні адреса, телефонні контакти, директор і бенефіціар. Керує аграрною трійнею депутат Любомльської міської ради Роман Строцюк.
Норми води
Згідно отриманих дозволів на спеціальне водокористування, ТОВ «Агрозаліс» має право брати воду з поверхневих джерел з річки Прип’ять з використанням пересувного насоса. Дозволений об’єм — понад 388 кубічних метрів на добу і понад 68 тисяч кубометрів води на рік.
«Бугагро» – майже 200 кубічних метрів води щодня і понад 35 тисяч кубометрів щороку.
«Веллагро» з поверхневих джерел і річки забиратиме 263 кубічних метри води на день і майже 57 тисяч кубометрів за рік.
Ймовірно, аграрна трійня створена, щоб спростити бюрократичні процедури і отримати звичайні дозволи на спецводокористування замість дозволів на користування надрами, які необхідні при заборі більше 300 кубічних метрів води на добу з підземних джерел.Усі три підприємства, ділянки яких, нагадуємо, межують одні з одними і знаходяться поблизу села Положево Шацького району на землях Верхньоприп’ятської меліоративної системи, щодня можуть використати 851,529 кубометрів води, а разом з ТОВ «Волинська ягідка», плантації якої розкинулись через дорогу, – 2065 кубометрів води. За рік усі чотири лохинові підприємства викачуватимуть 377 тисяч кубічних метрів води біля села Положево.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На прикладі Світязя: Полісся перетворюється на степову зону, – еколог (ФОТО, ВІДЕО)
Наголошуємо, що у дозволах йдеться про поверхневі води. Натомість в оголошеннях про плановану діяльність, що оприлюднені в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля, всі три фірми, «Бугагро», «Веллагро» та «Агрозаліс», пишуть про намір використовувати свердловини і застосовувати крапельний полив.
Дозвіл без оцінки впливу на довкілля – «фількина» грамота
«Сила правди» звернулася за роз’ясненнями до установи, яка власне і видала згадані дозволи на спецводокористування.
Головна спеціалістка сектору Держводагентства у Волинській області Людмила Козлюк каже, що дозвіл на спецводокористування не є правовстановлюючим документом. Без проходження процедури оцінки впливу на довкілля і отримання відповідних висновків згадані підприємства не мають права брати воду.
Щож до об’ємів дозволеного водокористування для підприємства ТОВ «Агрозаліс» у понад 300 метрів кубічних щодоби і отримання ними дозволу на спецводокористування замість дозволу на користування надрами, Людмила Козлюк роз’яснює, що такі ліміти встановлені лише для забору підземних вод. Для поверхневих обмеження немає.
«Коли підприємство звертається за отриманням дозволу на забір поверхневих вод, воно має надати нам довідку про те, що в максимально посушливий період річка зможе дати стільки води. Такі розрахунки робить Регіональний офіс водних ресурсів і в них була ця довідка. Тому ми не мали права не видати їм дозвіл на спеціальне водокористування».
«Веллагро», «Бугагро» і «Агрозаліс» отримали дозволи на використання поверхневих вод, а оцінку впливу на довкілля проходять для використання підземних. Тож ми запитали фахівця, яким чином узгоджуються ці документи.
«Коли суб’єкти господарювання отримають висновок з оцінки впливу на довкілля на забір підземних вод, вони можуть звернутися до нас за відповідним дозволом на спецводокористування, їм буде видано нові дозволи, а попередні скасовано», — пояснила Людмила Козлюк.
У випадку з ТОВ «Агрозаліс», якщо воно планує брати понад 300 кубічних метрів води зі свердловин, необхідним буде дозвіл на спеціальне користування надрами.
Відзначимо, що ні «Волинська ягідка», ні трійка підприємств «Веллагро», «Бугагро», «Агрозаліс» станом на початок літа 2020-го не отримали фінального висновку з оцінки впливу на довкілля. А лохина росте.
Оксана Петрук, журналістка Центру журналістських розслідувань "Сила правди"
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Волинській ОДА відмінили нараду про обміління Світязя через журналістів: як це було? (ВІДЕО)
