На превеликий жаль, «завдяки» бойовим діям 1944-го року і радянській перебудові у Ковелі було знищено велику кількість історичних будівель.
Вважаю, що одним із головних завдань громади є збереження того малого, що не було знищено.
Але, на жаль, протягом усіх років продовжується поступова руйнація історичних будівель.
На сьогоднішній день це також уже стосується ЄДИНОГО вцілілого у місті історичного подвір’я.
Подвір’я складається із двох корпусів колишнього готелю «Брістоль» і триповерхової польської модерністської забудови.
Перший корпус готелю «Брістоль» - це сьогоднішня поліклініка.
Другий корпус готелю, де за часів Польщі знаходився кінотеатр «Odeon», знаходиться у аварійному стані.
А нещодавно почалися «ремонтні - адаптивні» роботи в одній із будівель у центрі міста.
На жаль, багатьом байдуже на історичний простір, через що люблять засклити балкони з метою збільшення квадратури.
Третя будівля, на відміну від перших двох – немає статусу пам’ятки місцевого значення і знаходиться у приватній власності. Це, як правило, для будівель закінчується одним – можна робити з історичним простором все, що завгодно.
Хоча віднедавна також намагалися зробити прибудову до однієї із будівель, яка вже знаходиться у переліку пам’яток. Мова йде про будівлю на вулиці Ветеранів, 16. Дякуючи небайдужим мешканцям будинку, це поки вдається стримувати.
А декілька років тому, велетенський комплекс ще царських казарм було продано і розібрано на цеглу.
Хоча ті казарм (із товщиною фундаменту і стін – більше метру) пережили дві світові війни, але не пережили людську та управлінську халатність.
Пам’ятка була знищена…
Така ж ситуація стосується другого корпусу колишнього готелю «Брістоль», про який я згадував вище.
Комусь вона дуже «муляла». Після чого кути будівлі підбивалися протягом певного часу, через що, і це закономірно, частина її завалилася. Впала 1/4 будівлі.
Подібна доля спіткала єврейський будинок на вулиці Степана Бандери.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Волинський облавтодор» заборгував приватній фірмі 3 мільйона гривень
Усі ці руйнації трапилися не колись там давно, за часів війни, чи за правління радянської диктатури. Вони сталися протягом останніх п’яти років.
Що до руйнації єдиного історичного простору у Ковелі і не тільки, - це прикро.
Прикро, що усім байдуже на лаконічність і естетичність міста, його історичну архітектуру також.
Подібне вдається стримувати лише завдяки тій невеликій кількісті активних громадян, які не залишаються байдужими і повідомляють, коли відбувається руйнація історичних будівель.
Коли доводиться підприємцям ледь не на «голову вилазити», щоб вони зняли, або окультурили рекламу на історичних фасадах.
На жаль, таким чином, повільно, але поступово - місто залишається без історії.
Прикро, коли одні займаються збереженням і відновленням історичної спадщини, а інші – її руйнацією.
Підсумовуючи, хочу сказати, що усе це – наша колективна відповідальність! Так як навколо нас відбувається те, що ми дозволили.
Але, на жаль, містянам цікавіше «гратися» у велику політику і обговорювати «дуже важливе запитання», таке як - під яку пісню діти вальс мають танцювати.
А коли діло доходить до реальних справ, то місто лишається на плечах тих небагатьох небайдужих…
Джерело: Kowel Vintage.
