Завідувач кафедри Медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії медико-психологічного факультету Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, доктора медичних наук, професор Олег Чабан розповів Укрінформу, яким чином діагностувати у себе депресивний стан і в яких випадках варто звертатися до фахівця.
Для початку Олег Чабан радить розділити поняття “депресія” і “поганий настрій”.
“Постійно радісна людина, яка ходить і голосно сміється, – це божевільний, який знаходиться у маніакальній фазі біполярного афективного розладу. А поганий, тривожний чи депресивний настрій може бути у кожного – це норма, так працює наш мозок. Він робить синусоїду, знаходячись то в “плюсах”, то в “нулях”, то в “мінусі”. В цілому він знаходиться на так званій ізолінії на нулі, в якій є досить ефективно працює”, – говорить Чабан.
За його словами, поставити діагноз депресивного розладу може лише кваліфікований психіатр. Однак є й кілька способів самодіагностики, які допоможуть розібратися у власному психічному здоров’ї.
Читайте також: «Кромберг енд Шуберт»: у режимі особливої секретності
По-перше, це поганий настрій, але лише в тому випадку, якщо він спостерігається постійно й безперервно, протягом не менше двох тижнів, навіть після відпочинку, чи намагань переключення на якісь радісні події.
По друге – зниження процесів та темпу мислення, емоційне виснаження, тривога, суїцидальні чи нав’язливі думки негативного змісту, а також гальмування моторики, коли людині важко піднятися, навіть для справляння природних потреб.
По-третє, втрата задоволення від звичного життя – ангедонія, активізація соматичних проблем. Вони проявляються через дифузні болі, які важко до чогось прив’язати.
Читайте також: Укрзалізниця полічила «зайців»
Ще один важливий критерій – неможливість чи небажання людини соціалізуватися: виходити на роботу, забезпечувати сім’ю, доглядати за дітьми. Це свідчить про важкий розлад, який треба лікувати. Яким чином – психотерапією чи медикаментами – нехай вирішують спеціалісти.
Якщо ви помітили у себе чи у своїх близьких перераховані ознаки, Олег Чабан радить звернутися до клінічного психолога чи навіть до психіатра.
