Для органів місцевого самоврядування початок грудня знаменується важливою датою. 7 грудня всі люди, причетні до управління на місцях, відзначають професійне свято. У цей період, коли добігає завершення рік, наступає найбільш вдала пора для підведення підсумків.
Уже традиційно напередодні цього свята намагаємося дізнатися, що найбільш вагоме трапилося за рік. Для Іваничівського району 2018 рік був багатим як на позитивні події, так і на труднощі. Чотири ОТГ, що вже створені, внесли свої корективи в діяльність районної влади. Тож, аби розставити всі крапки над «і», звернулися до голови Іваничівської районної ради Андрія БАДЗЮНЯ.
- Рік добігає кінця, отже час підбивати підсумки. Уже три роки Андрій Бадзюнь очолює Іваничівську районну раду. За цей час, які найгостріші камені спотикання траплялися?
- Найперше хочу повернутися до теми підбиття підсумків і наголосити, що діюче скликання Іваничівської районної ради від початку діяльності активно співпрацює з обласною радою. Щоб не бути голослівним, за три роки в районний бюджет з обласного було залучено орієнтовно 6-7 мільйонів гривень. Це вдалося зробити завдяки ініціативній позиції депутата від Іваничівщини Олександра Бика, фракція ВО «Свобода» в облраді. Використовуючи ці кошти, ми змогли провести ряд заходів з ремонту та енергозбереження в школах району, збудувати спортивний майданчик зі штучним покриттям тощо.
Щодо «каменів спотикання»… Найбільш гострим, на мою думку, є застаріла бюрократична система в усіх сферах нашого життя. Пересічний мешканець, аби оформити субсидію, матеріальну допомогу чи будь-що інше, має зібрати цілу купу довідок. Весь період мого керівництва районною радою, я прагну модернізувати цей процес, щоб люди не добиралися з сіл в райцентр, а могли вирішити свої проблеми за один день. Деякі позитивні напрацювання хочеться відмітити. На сьогодні для отримання матеріальної допомоги достатньо написати заяву на ім’я голови райради і бухгалтер зможе виплатити ці кошти, без комісій, довідок із соцзахисту, ЦНАПу тощо.
- Ходять чутки, що Андрій Бадзюнь тепер готується балотуватися в мери Нововолинська. Чи є в цьому правда?
- Говорити про вибори Нововолинського міського голови - рано, адже до 2020 року, коли планується їх проведення, ще є час. Чи буде прізвище Бадзюнь у виборчому бюлетені залежить від різних чинників, зокрема, від того, яка влада буде в Києві.
- Вас знають не лише, як політика, голову РДА і районної ради, а й як успішного підприємця, землероба. Чи досі жнивуєте і сідаєте в комбайн?
- Хлібне поле я люблю, любив і буду любити. Це для мене особливе місце, де я черпаю енергію на цілий рік. Недарма золота нива під блакитним небом символізує наш державний стяг. Наразі нелегкою хліборобською справою займається мій син Максим і справно сплачує податки в районний бюджет (сміється). Під час останніх жнив доводилося сідати в комбайн значно рідше, але синові допомогти мушу.
- Люди, які підписані на Вас у соціальних мережах, помітили, що останнім часом Ви активно займаєтеся бігом і навіть берете участь у марафонах. Чому почали бігати і звідки цей потяг до марафонів?
- Зараз у світі спостерігається тенденція до здорового способу життя, ця тема зачепила і мене. Спорт - це непосильна праця над самим собою, що тренує не лише тіло, а й дух. І це корисно кожному. Навесні я почав з невеликих пробіжок, а зараз уже можу подолати немалі відстані. Вирішив спробувати свої сили в марафоні, сподобалося, вдалося. І вже маю три медалі. Марафон – це непросто, потрібно як мінімум два місяці підготовки за спеціальною програмою, яка передбачає режим у тренуваннях, харчуванні і відсутність шкідливих звичок. Щоб бути здоровим, треба працювати над собою кожного дня. Всім раджу спробувати.
- Чи удосконалюється голова районної ради Андрій Бадзюнь як політик? Кого з політичних діячів наслідує? Що читає?
- Мені подобається висловлювання, якщо людина не цікавиться політикою, то рано чи пізно, політика зацікавиться нею. На щастя, це не про мене, бо політикою я цікавлюся давно, з самого дитинства, коли ще не підозрював, що ця сфера приноситиме мені хліб. Про наслідування когось говорити важко, адже головне для мене самореалізація, але позитивно ставлюся до тих політиків, які підтримують націоналістичні погляди і не відступають від них протягом усієї діяльності. Читати доводиться багато: для роботи - це законодавство України, а для себе надаю перевагу літературі, що вчить лідерству, ораторському мистецтву. Серед найбільш вподобаних книг, що я читав останнім часом – Стів Джобс «Уроки лідерства».
- Нещодавно мали змогу спостерігати Ваше гучне інтерв’ю під час протесту перед митницею в Устилузі. Зрозуміло, що нові Закони не вдовольнили Вас не тільки як політика, а й пересічного громадянина.
- Так, адже ці Закони це пряма політика держави проти простих людей. Як може в найбіднішій країні Європи бути найдорожча вартість розмитнення автомобіля?! Зрозуміло, що депутати у Верховній Раді захищають інтереси олігархів, великих бізнесменів. Я – за розмитнення за доступну ціну.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українська політика перенасичена лукавством і обманом
На сьогодні трудова міграція і так набирає шалених обертів, особливо в прикордонних районах. Прикро, що виїжджають молоді, талановиті люди. А введення в дію цих Законів ще більше ускладнить ситуацію. Боляче чути від батьків, що діти мусять виїжджати, бо тут непотрібні. А влада в Києві, замість того, щоб створити належні умови для розвитку молоді, приймає Закони, які ще більше утискають українців.
- Повернімося до ще однієї гострої теми. В Україні в 10 областях запроваджено воєнний стан на 30 днів. Хоч українців заспокоїли, що воєнний стан не означає мобілізації. Але все ж, чи пішли б на Схід, як наприклад, Ваш попередник Віктор Вілентко?
- Я підтримую позицію, що воєнний стан мали запровадити ще у 2014 році, коли Росія анексувала Крим на очах всієї світової спільноти, що мовчки спостерігала за подіями, ще більше розв’язавши руки агресору. Як наслідок, початок воєнних дій на Сході. Воєнний стан вводять лише тепер, за місяць перед стартом передвиборчої кампанії. Кожен українець, без зайвих пояснень зрозумів, що це передвиборча технологія. Якби воєнний стан був введений одразу, то можливо, вдалося би уникнути багатьох страшних для нашого народу подій. П’ятий рік у нас тримає війна, а оборонна галузь досі фінансується не на відповідному рівні. Не хочеться нікого образити, але обсяг коштів, передбачений у бюджеті приміром, на поліцію, значно перевищений. Чи пішов би я в зону бойових дій - так, я готовий це зробити ще з 2014 року.
- Як працюватиме районна рада в наступному році, чи буде фінансування і чи збережеться такий орган самоврядування взагалі?
- Іваничівська районна рада функціонуватиме як мінімум до наступних місцевих виборів, тобто до 2020 року. Щоб спростувати різні версії, що побутують серед мешканців. Без такого органу місцевого самоврядування як районна рада, порушиться механізм фінансування найбільш важливих галузей: медицина, освіта, соціальний захист та інші. Субвенції, що надходять з державного бюджету розподіляє сесія районної ради. І це тільки незначна частина наших повноважень. Поки на законодавчому ріні не будуть належно закріпленні положення про об’єднані територіальні громади, не закінчиться реформа децентралізації, про скасування районних рад говорити рано.
- І на завершення, варто нагадати, що не за горами президентські вибори, на які українці традиційно покладають великі надії. Андрій Бадзюнь, як пересічний громадянин, за кого віддасть свій голос?
- Я не приховую своїх політичних поглядів і приналежності до політичної партії. Голосуватиму за Руслана Кошулинського – мудрого політика, учасника АТО, людину, яка має власні цілі і способи їх досягнення. Він був заступником голови Верховної Ради в ті буремні дні, коли на Майдані відбувалася Революція Гідності і в стінах Парламенту приймали доленосні для нашої держави Закони. Щиро сподіваюся, що українці приймуть правильне рішення, і до влади прийде людина, яка зможе створити нам гідні умови життя на своїй Богом даній землі.
- Користуючись нагодою, хочу привітати виконавчий апарат Іваничівської районної ради, депутатський корпус районної ради та всіх причетних до цього свята людей. Дякую за важку, не завжди вдячну і ззовні непомітну працю та бажаю міцного здоров’я,благополуччя, миру, злагоди, добра. Нехай щира людська вдячність та повага будуть вашою нагородою за нелегку працю, а любов та підтримка ближніх зігрівають ваші серця серед щоденних турбот.
Вела бесіду Катерина БОНЮК
