Ми вже не раз писали про спроби команди чинного президента України Володимира Зеленського різними змінами до законів взяти під контроль військовослужбовців ЗСУ, серед яких він, можемо припустити, – не дуже популярний лідер.
Схоже, в українському парламенті назріває чергова "зрада". Вчора одразу декілька народних депутатів почали бити на сполох через досить неоднозначні законопроекти, які цього тижня "ЗЕлена команда", за їхніми словами, збирається виносити у сесійну залу на голосування.
Найбільш резонансний із них – законопроект "про кримінальну відповідальність військового керівництва", який, по своїй суті, є змінами до Кримінального кодексу України, – пише Depo.ua.
І хоч на сайті Верховної Ради цей законопроект у порядку денному ще не значиться і його карточка відсутня, народний депутат Вікторія Сюмар з опозиційної фракції "Європейська Солідарність" виклала у мережу фрагмент тексту.
Як бачимо, згідно цього законопроекту, Кримінальний кодекс України пропонується доповнити статтею 31-1, яка окремо встановлює кримінальну відповідальність військових командирів, або інших осіб, які фактично діють, як військові командири.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Війна за 18.05.2020: Окупанти 11 разів порушили «тишу», втрат немає
Зокрема, якщо цей закон ухвалять, то військові командири підлягатимуть кримінальній відповідальності за будь-які дії передбачені статтями 437, 438-5, 442 і 442-1.
Стаття 437 чинного Кримінального кодексу передбачає покарання позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років за "планування, підготовку або розв'язування агресивної війни чи воєнного конфлікту, а також участь у змові, що спрямована на вчинення таких дій"; і покарання позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років за "ведення агресивної війни або агресивних воєнних дій".
Стаття 438-5 передбачає покарання від п'яти років до довічного ув'язнення за воєнні злочини, які полягають у застосуванні заборонених засобів ведення війни (отрута, біологічна зброя, газова зброя, лазерна зброя, розривні кулі тощо).
Стаття 442 передбачає покарання за геноцид, а 442-1 – за публічне заперечення Голодомору, тому вжиті у новому законопроекті радше для відвернення уваги. Власне, як і стаття 438-5, тому що перелічена заборонена зброя не перебуває на озброєнні ЗСУ і не може з'явитись на передовій з волі командира.
А от посилення кримінальної відповідальності за статтю 437 відверто віддає затягуванням гайок, адже за чинною версією відповідальність за описані у ній дії несуть лише безпосередні виконавці, тоді як після проголосованих Верховною Радою змін, окрім них, відповідальність нестимуть ще й їхні безпосередні командири, а то й командири їхнії командирів – залежить від того, як захочуть це трактувати ті, хто будуть шукати винних.
Чим це загрожує українській армії, національній безпеці і бійцям у зоні ООС? Як наглядний приклад, можна згадати хоча б бій під Золотим 18 лютого 2020 року, коли о 5 ранку російські війська атакували українські позиції в районі ділянки розведення Золоте-Оріхове-Новотошківка із застосуванням всіх видів зброї, включаючи артилерію калібру 152-мм і міномети 120-мм.
Тоді ситуацію врятувало те, що українськими військовими на тактичному рівні було прийняте рішення нанести удар у відповідь, причому, з усього наявного озброєння – навіть з заборонених "Мінськом" 120-мм мінометів і ствольної артилерії. У підсумку, хоч і не без людських втрат (офіційно – один український воїн загинув; неофіційно – писали про чотирьох), але атаку бойовиків було відбито і вони запросили режим припинення вогню.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Подвійне громадянство – чергова державоруйнівна пропозиція Зеленського, – дисидент Степан Хмара
Того ж дня президент і верховний головнокомандувач Володимир Зеленський назвав атаку російських бойовиків "провокацією, яка не змінить мирний курс до припинення війни". Тобто, по суті, президент України дав зрозуміти, що українська армія атаку відбила, але не завдяки, а швидше навіть всупереч його позиції.
Фактично, той бій під Золотим перекреслив всі потуги Зеленського зі створення платформи Сергія Сівохо по діалогу з Донбасом, але чи мали українські бійці вибір?
Суто теоретично, якби на момент того бою діяли зміни до Кримінального кодексу, які на цьому тижні збирається ухвалити монобільшість Зеленського у Верховній Раді, то командира, який на місці ухвалив рішення відкрити вогонь у відповідь, можна було б притягнути до кримінальної відповідальності на строк від десяти до п'ятнадцяти років за "ведення агресивної війни або агресивних воєнних дій". Адже як він посмів – віддати наказ стріляти на ділянці розведення сил?
І байдуже, що якби у Кремлі побачили нерішучість чи безпорадність української армії, то вже сьогодні ми б спостерігали не затишшя на фронті, а навпаки – нові спалахи ворожої активності й на інших ділянках лінії розмежування. У нас на державному рівні проголошена інша стратегія перемоги – "треба просто перестати стріляти".
Тому праві ті, хто кажуть, що ухвалення цього закону – це ще один крок до деморалізації нашої армії та військових. Які, до речі, й так уже розбігаються зі Збройних сил, хто куди.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чергове дно: Шахрай, який виступив спільником легітимізації російських терористів, – експерт про Гордона
