Деpжавні дpони - «золоті» копії дешевих китайських дронів DJI Phantom, тому й лежать на складах, а не пpацюють на аpмію.
Про це повідомляє «УНІАН».
Створення вітчизняних безпілотників - це лазівка для відмивання бюджетних коштів, оскільки співвідношення вартість-якість завжди неприйнятне, - прокоментував розробку «Укроборонпрому» - БПЛА «Берегиня» Олексій Цебро, координатор аерошколи Асоціації Києво-Могилянської академії.
За його словами, на створення українських дронів витрачають стільки державних коштів, що їх використання стає «золотим» для ЗСУ.
Більшість наших безпілотників - це історія розкрадання держбюджету. Ці апарати лежать на складах і ними бояться користуватися. Тому що вони настільки дорогі, що в разі їх втрати і якщо комісія встановить, що була помилка оператора, комусь доводиться компенсувати великі суми. Тому сьогодні маса прикладів, коли ВСУ застосовують якісні БПЛА, але ті, які поставляються неофіційно, - пояснив Цебро.
Експерт проаналізував заявлені розробником технічні характеристики БПЛА «Берегиня» і зазначив, що даний апарат мало чим відрізняється від китайських дронів DJI Phantom, вартість яких незрівнянно нижче.
Зокрема, Олексій Цебро заявив, що заяви розробника про те, що рама БПЛА виготовлена з карбону на 3D-принтері, швидше за все, не відповідає дійсності.
Технології карбонового друку існують, але принтери дуже дорогі. Складно сказати, чи є у розробника така техніка. Я вперше чую, що в Україні використовують такі технології, - зазначив Цебро.
Це підтвердив і Павло Грозов, керуючий компанією «Спайтек», яка займається виробництвом БПЛА.
На сьогоднішній день, наскільки я знаю, технологія друку з карбону дійсно існує, але в Україні вона недоступна. Тому що вона дуже дорога. Тут, швидше за все, йде підміна понять. Те, що машина з вуглетканини - це можливо. Але те, що її надруковано з вуглецю, швидше за все, ні. У нас є власне виробництво - тому я знайомий з багатьма технологіями, доступними в Україні. Наскільки мені відомо, в нашій країні така технологія поки недоступна, - заявив Грозов.
Експерти засумнівалися в заявленої можливості БПЛА «Берегиня» протистояти засобам РЕБ. На думку Олексія Цебро, «Берегиня» занадто компактна для того, щоб вмістити в собі електроніку, необхідну для захисту від засобів радіоелектронного придушення.
У світі такі зразки є. Але вони дуже дорогі. Тим же беспилотникам ОБСЄ це не допомагає. Однією з найсильніших сторін російської армії якраз є радіоелектронна боротьба. І вони дуже вдало нейтралізують БПЛА ОБСЄ, на яких встановлені надсучасні і дорогі системи захисту від РЕБ, - підкреслив Цебро.
Павло Грозов також звернув увагу на «аматорський підхід» в БПЛА «Берегиня», що стосується передачі даних. За його словами, військова техніка повинна працювати виключно на зашифрованому цифровому сигналі. Однак, на апараті встановлені аналогові антени.
Мова йшла, начебто, про цифровий зашифрований канал. Але в запропонованих зразках я такого не побачив. Це можна визначити з антен. Судячи з тих фотографій, які можна розглянути, а також по реальному стріму, я припущу, що це аналогові антени. Але аналоговий сигнал - найпростіший. Це практично той же, що ми бачимо, коли знімають весілля, - сказав Грозов.
На офіційному сайті концерну «Укроборонпром» розміщена інформація про те, що ВАТ «Меридіан» в березні 2019 р отримало пряме замовлення від Міноборони України на БПЛА «Берегиня». Однак, в офіційному листі на запит Ігоря Єгорова, глави ГО «Антикорупційний підприємницький фронт», Міноборони це спростувало.
За даними МО, ВАТ «Меридіан» використовувало на розробку власні оборотні кошти. Сам же розробник Максим Шеремет відмовився від коментарів, пославшись те, що отримав прямий наказ керівництва ніяк не коментувати дану тему.
На думку Ігоря Егорова, «Укробронпром» видає бажане за дійсне.
«У концерну, судячи з усього, взагалі немає стратегії розвитку безпілотних апаратів, а виробництво БПЛА подвійного призначення з посередніми характеристиками видається як інноваційна розробка» - резюмував глава АФП.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Іх там нєт?» На Донбасі затримали російського найманця
