Звільнення головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного відбулося не через об'єктивні причини, а стало наслідком нездорових амбіцій, страху конкуренції та бажання тотального контролю глави Офісу президента Андрія Єрмака. Зелений кардинал Зеленського Єрмак відтепер сконцентрував навколо себе неймовірну владу і може впливати на військове командування. Віднині Генштаб, уряд, парламент, уся правоохоронна вертикаль повністю контролюються Офісом президента і втратили будь-яку автономність.
Основна цінність Залужного була у тому, що він мав власну думку і вмів її відстоювати. Не йти на поводу часто імпульсивних та сумнівних бажань політиків і не перетворювати армію в інструмент для піару. Залужний міг сказати ні, там де це було потрібно. Хоча, треба визнати, до його думки політичне керівництво на чолі з Зеленським не завжди дослухалося.
З історії нам відомі сумні приклади, що відбувалося з арміями, якими керували не генерали, а політики. Політики, які самовпевнено вирішили, що можуть розробляти стратегію і власноруч малювати на карті плани військових кампаній. Втручатися в командування військових частин і визначати пріоритетність та напрямок ударів.
Напевно зараз у Зеленського думають, що звільнивши Залужного прибрали з політичного горизонту серйозного політичного конкурента. Зачистили політичне поле, закрили рота опонентам і тепер можуть сподіватися на другу каденцію. Хочу розчарувати Офіс президента. Популярність Залужного нікуди не зникне, навпаки виросте. Оскільки суспільство сприймає його звільнення як акт політичної розправи та заздрості перед народною популярністю.
Цієї весни закінчується термін повноважень Зеленського. Це означає, що рано чи пізно, в Офісу президента спитають про перспективи проведення виборів. На Банковій такої перспективи надто бояться. Адже там давно відвикли від політичної конкуренції і принципу змагальності. Звісно, Єрмак може думати, що прибравши Залужного з інформаційного поля, вдасться зачистити політичний ландшафт під Заленського і протягнути його на другий термін. Та такі розрахунки наївні і існують лише в уяві Банкової. До свого звільнення з посади Залужний не мав політичної перспективи. Після 8 лютого 2024 року все змінилося.
19 квітня 2019 року на стадіоні Зеленський заявив своєму конкуренту у виборчих перегонах Петру Порошенку: "Я не ваш опонент. Я - ваш вирок". Та історія має властивість повторюватися. Тільки цього разу на місці Порошенка може опинитися сам Зеленський.
Анатолій Вітів, голова Волинської «Свободи», народний депутат України VII скликання, депутат Волинської обласної ради
