Отже, помирає стара людина. Констатувати смерть приїздить швидка та поліція. Всі вони роблять відповідні записи про виклик. Але хтось з родичів має протягом трьох днів занести у поліцію довідку з лікарні, що такий то громадянин таки помер!
Ти йдеш в лікарню, там роблять відповідні записи. Видають тобі довідку і ти її несеш у поліцію. Правда, не оригінал, а ксерокопію, але на ній має бути, ОБОВ’ЯЗКОВО, мокра печатка! Питання: а навіщо приїздили швидка та поліція? І їхали вони на виклик, палячи бензин куплений за гроші платників податків. Невже не можуть ці служби в автоматичному електронному режимі обмінятися довідками?
Напевно, це в цій країні…
Але ще гірше, коли вам дістала спадщина. Тут взагалі крендець. Бо починаючи від нотаріуса і закінчуючи ЦНАПом ви сто разів заплутаєтеся в довідках і ксерокопіях до них. Ксерять навіть квитанцію про оплату якогось там держмита!
Враження, що у цій країні все зроблено так, щоб навіть розумна людина, заходячи у державну установу за 5 хвилин відчула себе непотрібним дурнем. Бо ж немає довідки. Хоча, про те, що ти дурень теж треба довідку…
До речі, ви помічали, що у нас майже в усіх державних установах ручки прив’язані. Навіть ось такі дешеві, які я сфотографувала в Іваничівському ЦНАПі. Та вони навіть у банках прив’язані. І от, як прив’язані ці ручки, так і люди прив’язані до довідок…
