Управління великим містом потребує вміння розставляти пріоритети, гуртувати команду, бачити проблеми і мислити на перспективу. Кандидат на посаду мера Луцька від ВО «Свобода» Микола Федік переконаний: місту потрібно ставити перед собою амбітні цілі, які виходять за вузькі провінційні рамки. У інтерв’ю він ділиться своїм баченням розвитку Луцька як головного центру Великої Волині.
– За якими принципами будете формувати команду для управління містом?
– Професіоналізм. Патріотизм. Порядність. Це – головні критерії. У моїй команді не буде випадкових людей. Це мають бути люди, яким довіряєш. Які мають високий професійний рівень та досвід і можуть реалізовувати поставлені цілі. З іншого боку, у Луцькій міськраді працює багато фахівців. Якщо чиновник виконує свою роботу якісно і приносить користь громаді, звичайно, він буде моєю опорою у розвитку міста. Завдання нового міського голови – не в тому, щоб розвалити систему управління містом чи скрізь призначити своїх людей. У Луцьку є чимало роботи, яка виконується якісно. Мер повинен згуртувати навколо себе хорошу команду, визначити пріоритети і працювати на результат.
– Ви не раз наголошували, що успіх Луцька неможливий без вирішення питань стратегічного значення. Чому акцентуєте на цьому увагу?
– Луцьк – не провінційне містечко, а великий обласний центр із яскравою історією. Тому місто має ставити амбітні цілі. Повсякденна робота – це добре. Але мають бути ще й стратегічні цілі, до яких треба прагнути. Кілька серйозних проєктів, які рухатимуть місто у наступні 10-15 років. Додадуть йому драйву та виведуть на новий рівень. Інакше Луцьк просто тупцюватиме на місці.
– Що конкретно маєте на увазі?
– На місто треба подивитися на кілька років уперед. Бо якщо ми будемо дивитися тільки собі під ноги, то постійно будемо латати ями на дорогах та вирішувати дрібні проблеми. А через десять років побачимо, що проблем стало ще більше, а коштів на їх вирішення у бюджеті немає.
Децентралізація ще не завершилася. А що, як наступним етапом стане об’єднання областей? Тому ми маємо вже зараз думати, як розвивати Луцьк. За рахунок яких переваг місто має зберегти статус обласного центру. А Луцьк обов’язково має його зберегти.
Я не раз звертав увагу на затори у місті. Якщо ми не будемо діяти зараз, через кілька років настане транспортний колапс. Луцьку потрібний новий міст через річку Стир. Луцьку потрібна повноцінна окружна дорога. Після збільшення площі міста та створення Луцької міської територіальної громади виникла реальна можливість залучити інвесторів для створення індустріального парку, будівництва великих підприємств. Це також має стати нашою стратегічною метою.
Десятки років у Луцьку ведуть мову про туризм. Але віз і нині там. Луцьк має стати культурною столицею Великої Волині. Для цього в нього є усі передумови. Мукачево, яке має замок навіть не в центрі міста, заробляє понад 10 млн гривень лише на квитках. На його фоні Луцьк з його величним замком і напівмертвою історичною частиною міста виглядає як бідний родич. Нам потрібно зробити Луцький замок комунальною власністю міста, як це є у Мукачеві. Тоді ми отримаємо можливість вкладати кошти у його розвиток. Історична частина – це не місце для роботи пилорам і заміни масла в автомобілях.
– Чи не заскладно втілити задумане?
– Нам є з кого брати приклад. Я ознайомлювався з роботою успішних мерів обласних центрів. Був з візитом у мера Івано-Франківська свободівця Руслана Марцінківа. Він розповів, що місто викупило у держави локомотивний завод, який був на грані банкрутства. Зараз це потужне підприємство наповнює міський бюджет та створює робочі місця. Це – приклад господарського підходу. Бо можна було продати територію заводу і забудувати її. Як у Луцьку продали за безцінь землю під теплицями на вулиці Рівненській. Але там пішли іншим шляхом. Крім того, у Івано-Франківську будують новий міст. У інших обласних центрах споруджують індустріальні парки та окружні дороги. Відновлюють роботу аеропортів. Заводять великих інвесторів. Чим Луцьк гірший?
– У Луцьку існує проблема хаотичної забудови без врахування існуючої інфраструктури. У той же час нові дитсадки, школи та транспортні розв’язки ніхто не будує.
– У Луцьку за роки незалежності збудована лише одна школа і жодного дитсадка. В місті постійно дефіцит місць у садочках та школах. У той же час в Тернополі міська рада виділила в 2019 році земельні ділянки для будівництва 4 дитсадків. У Івано-Франківську будують 7 дитсадків. Зараз місто забудовується швидше, ніж розвивається його інфраструктура. А часто забудовники і чиновники взагалі не звертають на неї увагу. Нікого не хвилює, чи є поруч з новим житловим масивом дитсадок або школа. Чи є там місця для парковки? Чи не спричинить поява кількох багатоповерхівок транспортний колапс мікрорайону? Чи витримають інженерні застарілі комунікації черговий житловий масив на кілька тисяч квартир? Потрібно припиняти практику виділення ділянок під забудову без чітких відповідей на попередні питання.
– Зараз триває активне обговорення Генплану міста. Яка Ваша позиція щодо цього важливого документу?
– Новий Генплан, безперечно, потрібний. Але він має враховувати низку моментів.
Перше. Генплан має відображати перспективи розвитку Луцька у нових реаліях: створення Луцької міської ОТГ та приєднання до міста низки сільських територій. Без цілісного бачення, як має розвиватися велика громада, Генплан дуже швидко втратить актуальність.
Друге. Генплан має забезпечувати розвиток соціальної (дитсадки, школи, амбулаторії), комунальної та транспортної інфраструктури під час спорудження нових житлових масивів. Інакше якість надання послуг у місті катастрофічно падатиме, а завантаженість доріг зростатиме.
Третє. При зонуванні територій під приватну та багатоповерхову забудову треба враховувати думку мешканців та інфраструктурні особливості конкретних мікрорайонів. Практика будівництва висоток за 5 метрів від приватних будинків або серед суцільних масивів низької поверховості – неприпустима.
Четверте. Потрібно припинити практику уточнень та коригувань детальних планів територій, якщо мова йде про будівництво у парках, скверах, природоохоронних зонах та в історичній частині міста. Парки і сквери – не місця для будівництва багатоповерхівок, приватних котеджів, торгово-офісних центрів, культових та інших споруд.
Генплан приймається для комфорту всіх лучан, а не для задоволення побажань окремих забудовників чи ділків. Його основна функція – грамотне використання міського простору з врахуванням перспектив розвитку міста.
– У той же час на території міста є так звані «білі плями» – занедбані ділянки та будівлі. Деякі з них знаходиться мало не в центрі. Що робити з ними?
– У пункті моєї передвиборчої програми є згадка про такі території. Вважаю, що їх у Луцьку не повинно бути. Тут треба залучати відповідні муніципальні служби і розбиратися, чому власники чи користувачі ділянок довели їх до занедбаного стану. І зобов’язати їх виправити ситуацію. Або повертати ділянки назад у комунальну власність, якщо є така можливість. Щоб не бути голослівним, наведу приклади. От є у нас велика територія колишнього військового містечка на вулиці Львівській. Вона перебуває в користуванні нашого Волинського національного університету вже більше 10-ти років. Стан її –жахливий. І жодних ознак підготовки до якогось будівництва там не помітно. Або візьмімо територію колишньої взуттєвої фабрики неподалік площі Братський міст. До міської ради – пару сот метрів, а там – суцільні хащі, наче з фільмів жахів. І таких прикладів чимало.
– Після 25 жовтня до Луцька приєднають велику територію. Як правильно розвивати міську ОТГ, щоб усі її мешканці відчували себе повноправною частиною великої громади.
– Перший рік роботи нової міської ради потрібно присвятити інтеграції усіх населених пунктів до складу міської ОТГ. Долучити їх мешканців до загальноміського простору. Надати їм усі можливості, які мають жителі міста. Усі населені пункти об’єднати в одне ціле з допомогою мережі громадського транспорту, доріг та інфраструктури.
Кожний населений пункт Луцької міської ОТГ має свою особливість та унікальність. Свої проблеми і сильні сторони. Це потрібно враховувати при плануванні соціально-економічного розвитку.
Земля між населеними пунктами, якою раніше розпоряджалася районна адміністрація, тепер буде у юрисдикції міської влади. Ці території можна використовувати для залучення інвестицій та будівництва підприємств. Щоб мешканці великого Луцька мали можливість працювати у себе, а не залишати сім’ю і їхати за кордон на заробітки. Але в жодному випадку не йде мова про те, що хтось може забрати у людей пай чи приватну власність.
Такий термін, як околиці Луцька, має вмерти. Віднині у нас немає периферії. Уся Луцька ОТГ – це одна велика громада. Її блага належать кожному. Ми стаємо великою родиною. Віднині у нас – спільна доля і спільне майбутнє. А яким воно буде, залежить від нас і нашого вибору 25 жовтня.
Спілкувався Петро Герасименко
