Варто було на пару днів виїхати з Києва, а в нас вже намалювався «новий лідер демократичної патріотичної опозиції»
Олігарх — самопроголошений лідер демократичної і патріотичної опозиції. Звучить, звісно, як сюр.
Не пригадую якогось зібрання, форуму, щоб притомні громадяни, активісти та політики обрали колишнього (колишніх, звісно, не буває) побратима Медведчука, екс-рига і олігарха із залізобетонним антирейтингом (який на старті передбачає фіаско будь-якої справи) своїм лідером.
Звісно, п’ятий президент є вагомою фігурою в політичних розкладах, але аж ніяк не у патріотичному та опозиційному таборі.
Принаймні, йому спочатку треба визначитися, з ким і до кого він перебуває в опозиції.
Бо в багатьох місцевих радах свідки Петра — в коаліції з ОПЗЖ, а на Західній України, зокрема в Тернопільській і Івано-Франківській областях, в опозиції проти «Свободи».
Тому хочеться почути, з ким Петро в опозиції.
Друге, за що ця опозиція і проти чого.
Саме в такій послідовності.
Бо якщо ЗА продовження Мінського договорняка і особливого статусу чи легалізацію пограбунку землі - то тут Петро в коаліції із Зеленським і проти України.
Чи є в цій коаліції проти України Медведчук.
І чи взагалі ця новопроголошена опозиція - це «Україна без Кучми-2», де одні були проти Кучми, а інші (комуністи та соціалісти) - проти України.
Визначивши позитивні цілі і партнерів, найголовніше - провести червону лінію, що це опозиція проти невдалих і зрадницьких дій влади, її мета - зберегти, а не знищити українську державність, зміцнити її та прокласти шлях до Великої України.
Наступне. Треба припинити деструктивну політику протистояння в державницькому таборі, а ще більше - припинити розкол суспільства, який свідомо нагнітається телеканалами Порошенка (які стали фактично аналогами закритих медведчуківських, без свободи слова і конкуренції політичних думок, але з нахабною і брутальною пропагандою).
Треба перестати ділити людей на табори По і Зе і зводити їх протистояння до істерії. Більшість притомних українців поза цим протистоянням.
Лінія поділу має бути одна - «за Україну чи проти».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фарисейська влада прагне обезземелити українських селян, – Ігор Сабій
Неприпустимим в опозиційній політиці в умовах війни є руйнування державних інституцій та суспільної Синергії.
Необхідне умовне перемир’я державницьких сил.
Попередній президент-олігарх і медіамагнат забагато зробив, щоб обкидати лайном реальних політичних гравців. Він вважав, що таким чином розчищає дорогу собі, а насправді - розчистив дорогу своєму спадкоємцю і учню Зе.
Але найголовніше - лідера опозиції визначить боротьба, а не кількість камер і кореспондентів за спиною.
У моєму шортлисті потенційних лідерів україських державницьких сил Порошенка немає. Більше того, припускаю, що він свідомо чи не свідомо залишається одним із ключових агентів впливу Росії. Але очевидно, що моя думка заангажована.
Тому Порошенко як реальний і великий політичний гравець може бути в об’єднаному опозиційному таборі, принаймні як фінансовий інвестор та медійний партнер.
А для цього треба зробити декілька простих речей.
Реально продати бізнес. Олігарх ніколи не буде ні лідером державницького табору, ні майбутній лідером України.
У нормальній країні політика і бізнес мають бути розділені, великий бізнес - позбавлений тіньового впливу на політику.
Друге, створити реальну наглядову раду свого медіа-холдингу та створити у ньому умови реальної свободи слова та конкуренції державницьких сил.
У іншому випадку жодні гроші, медведчуки, армії ботів, інформаційна медіа-машина не дадуть результату.
Прихильники По перетворяться у маловпливову і непривабливу секту, а реальність, та, що на вулицях боляче, інколи й фізично, битиме самопроголошену бульбашку симулякра…
А оскільки там багато хороших «заблудших овець», то притомні патріотичні сили мають протягнути руку і витягнути з цієї секти наших братів і сестер.
Я, приміром, ніколи не воюю з частиною хороших громадян, що потрапили під поганий фінансовий вплив Петра.
Свідомо чи не свідомо, тримаючи їх «на гранті», він підтримує українське.
Сподіваюся, цей допис, окрім традиційної уваги Петроботів на зарплаті і просто політичних ідіотів, викличе позитивну обґрунтовану дискусію, на яких підвалинах, з якою метою і в якому складі має формуватися об’єднана українська патріотична народна Позиція.
Юрій Сиротюк, заступник голови з питань політичної освіти у ВО "Свобода", народний депутат України 7 скликання від ВО "Свобода"
