Під час голосування за воєнний стан 26 листопада лідери всіх політсил, за винятком хіба екс-"регіоналів", наввипередки заявляли, що запровадити воєнний стан в Україні слід було ще на початку російського вторгнення, й всі вони як один нагадували, що вимагали це рішення з 2014 року.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Верховна Рада ввела воєнний стан в 10 областях України
Чи справді це так? Журналісти «Вголосу» вирішили пересвідчитися в щирості заяв теперішніх ревних адептів воєнного стану і без особливих труднощів спіймали більшість із них на відвертій брехні.
Петро Порошенко і БПП
Теперішній ініціатор цього кроку Президент Порошенко впродовж чотирьох років війни вперто ігнорував свій конституційний обов’язок і всіляко обґрунтовував «шкідливість» впровадження воєнного стану в Україні.
Під час зустрічі з керівниками парламентських фракцій і груп 22 липня 2014 року Порошенко зазначив, що ухвалення рішення про введення воєнного стану «несе тяжкі наслідки для країни».
Тоді Порошенко заявляв, що Україна перебуває у стані бойових дій, мусить боронити свою територію, забезпечувати свою армію, а це, мовляв, неможливо під час воєнного стану. Так само Порошенко застерігав, що під час воєнного стану стає неможливою підтримка держави міжнародними фінансовими інституціями.
“Країнам у стані війни МВФ не дає грошей. Про це ніхто не думає, коли ставить сьогодні питання про воєнний стан”, — запевняв Президент. Свою позицію Порошенко обґрунтовував навіть тим, що впровадження воєнного стану в Україні «захистить міжнародним правом Росію».
Таких поглядів і Порошенко, і члени його БПП дотримувалися протягом чотирьох років аж до 26 листопада 2018 року. З цього дня спікери Порошенка почали заявляти, що, мовляв, воєнний стан не створить для українців проблем, не означатиме оголошення війни, не перешкодить співпраці з МВФ і найголовніше — дасть захист українському воїну. Врешті «за» запровадження воєнного стану проголосували 120 із 134 нардепів від БПП.
Юлія Тимошенко і «Батьківщина»
Водночас Юлія Тимошенко, найзапекліша конкурентка Петра Порошенка, котра тільки-но вчора звинувачувала його в махінаціях, на початку московського вторгнення в лютому 2014-го чи не найбільше доклалася до того, щоб воєнного стану впроваджено не було.
Виступ Юлії Тимошенко на засіданні РНБО 28 лютого 2014 року:
“Путін хоче реалізувати абхазький сценарій і тільки чекає, аби ми дали йому привід. Ви пригадуєте, як тоді повівся на його провокацію Саакашвілі, і програв! Ми не маємо права повторювати його помилок… Тому ми маємо сьогодні благати все міжнародне товариство стати на захист України. Це наша єдина надія. Жоден танк не повинен виїхати з казарми, жоден солдат не повинен підняти зброю, бо це означатиме програш… Ніякого воєнного стану і активізації наших військ!”
Щоправда, згодом позиція Тимошенко щодо запровадження воєнного стану вже не була такою категоричною.
«Ми знаходимося в стані війни. На нас була здійснена абсолютно агресивна атака. Країна-агресор Російська Федерація атакувала нас ще раз. Ми зобов’язані реагувати. Але в той же час я хочу нагадати ще раз: фракція «Батьківщина» з перших днів, коли Росія почала проти нас війну, вимагала введення воєнного стану. І ми сьогодні — за воєнний стан», — сказала Тимошенко з трибуни ВРУ 26 листопада, немов забула, як і вона, і тодішній член «Батьківщини» Арсеній Яценюк (див. нижче) на початку російської агресії обіцяли Україні повну катастрофу в разі запровадження воєнного стану.
Після цього 13 із 20 її депутатів підтримали воєнний стан.
Арсеній Яценюк і «Народний фронт»
На тому ж засіданні РНБО 28 лютого 2014 року ще один теперішній адепт воєнного стану, очільник «Народного фронту» Арсеній Яценюк заявляв, що «оголошення воєнного стану в Україні — це сценарій, який написали росіяни». А за чотири роки його фракція у ВР віддала 64 голоси з 81 «за» воєнний стан.
Олег Ляшко та «Радикальна партія»
Водночас голову Радикальної партії Олега Ляшка воєнний стан в Україні зацікавив щойно 26 листопада, коли можливе впровадження цього рішення мало шанси «посунути» президентські вибори. Єдине, що турбувало Олега Валерійовича в ніч, коли вся країна прилипла до новинної стрічки, — негайна зміна Закону про воєнний стан, що передбачала б дозвіл на вибори. Усі попередні роки позиція щодо воєнного стану головного радикала була таємниче-невідомою.
Саме про вибори Ляшко говорив і впродовж усього дня 26 листопада, блокуючи разом із фракцією президію ВРУ та вимагаючи змінити Указ Президента. Зрештою, 16 із 21 нардепів-радикалів підтримали відповідний законопроект.
Андрій Садовий і «Самопоміч»
Лідер партії «Самопоміч» Андрій Садовий, чия фракція у Верховній Раді разом із іншими ратувала за впровадження воєнного стану як «над необхідного» кроку у воюючій Україні, 2014-го не думав про це взагалі. У лютому з подачі Садового «Львов загаваріл па рускі», а вже у березні 2014-го (коли Донбас ще був українським, а Крим ще до кінця не забрали), лідер «Самопомочі» пішов здаватися московитам: «Правда є такою: ми зазнали вторгнення і програли війну. Першу війну в історії незалежної України. Давайте не вдаватись в ілюзії і самозаспокоєння. Це поразка… Не соромно програвати набагато сильнішому ворогу».
«Збройний напад на країну є очевидним приводом для введення воєнного стану. Так мало статись ще 2014 року. Правда робить людей сильними. Брехня — слабкими. Брехня за останні 4,5 роки залишила нас без головнокомандувача з безумовною довірою громадян… «Якось минеться» — це не вихід, бо не минеться. «Не розхитуйте човен, бо Путін нападе» — це не вихід. Наш шлях — це тиск, активність, самоорганізація і нульова толеранція до брехунів», — каже Андрій Садовий сьогодні.
Під час голосування за впровадження воєнного стану 23 з 25 депутатів «Самопомочі» підтримали відповідний законопроект.
ВО «Свобода» і «Правий сектор»
У жовтні 2014 року напередодні парламентських виборів в Україні журналісти Бі-Бі-Сі писали, що «майже всі партії записали у програми обіцянки миру на Донбасі та повернення Криму, але запровадження воєнного стану хочуть одиниці». Цими одиницями, як зазначено у публікації, 2014-го були ВО «Свобода» та «Правий сектор».
Позиція націоналістів щодо запровадження воєнного стану була незмінною упродовж 2014-2018 років.
На виборах 2014 року ВО «Свобода» не подолала виборчого бар’єру у 5 %, утім зуміла делегувати до ВРУ своїх п’ятьох нардепів-мажоритарників. Під час голосування за впровадження воєнного стану 26 листопада 2018-го кожен із них віддав голос «за».
Цього ж дня представники «Свободи» та «Правого сектору» прийшли із пікетом під ВРУ, вимагаючи проголосувати «за» воєнний стан, а разом із ним вжити й інші необхідні для відбиття агресії заходи, зокрема розірвати дипломатичні стосунки та всі договори з агресором, закрити кордон і припинити торгівлю з ним, провести люстрацію в керівництві Збройних сил, закрити російський бізнес в Україні та позбутися московської “п’ятої колони” в Українській державі.
Як то кажуть, рукописи не горять. А з існуванням Інтернету — тим паче.
Яна Федора, "Вголос".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нардеп Іллєнко розповів, які заходи в Україні слід ввести разом із воєнним станом
