image
12 Липня 2021 | 16:58

Завжди хотіла допомагати і бачити результат, – Ольга Олексюк

Ольга Олексюк – відома у Луцьку педіатр та дитячий гастроентеролог. Любов до своєї професії, постійне прагнення самовдосконалюватися, відкритість та щирість, - риси, які помітно відразу ж. А ще Ольга Іванівна любить домашній затишок та тепло, мріє про гарний сад і чисте довкілля.

– Ольго Іванівно, розкажіть про те, що вплинуло на ваш вибір професії медика?

– Відповідь буде банальною: я з дитинства хотіла бути лікарем. Завжди любила дітей, збирала біля себе дітей. І завжди хотіла комусь допомагати. Але не просто допомагати, а бачити результат. Завжди працюю на результат. І дуже задоволена, коли пацієнти повертаються до мене і кажуть: ваше лікування мені допомогло.

У мене немає батьків-лікарів. У родині також немає медиків. Але моя двоюрідна сестра, яка на рік старша, вступила у 90-ті роки до медичного вузу. Це стало для мене поштовхом. Я зрозуміла, що мою мрію теж можна втілити в життя. Хоча в той час вступити до медичного університету без фінансів було дуже складно. Майже неможливо. Однак, я таки поступила. Щоправда, не з першого разу, а з другого. Я вступала би й на третій рік, якщо в цьому була б необхідність.

– Чому з-поміж інших спеціалізацій зупинилися саме на педіатрії?

– Обрала педіатричний факультет Харківського медичного університету, бо люблю дітей. Діти для мене – це квіти життя. Після університету мала можливість працювати лікарем-терапевтом сімейного профілю. Але вирішила, що буду педіатром.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Харкові чиновники «наварили» 5 мільйонів на харчуванні дітей

– Які спогади залишилися про студентські часи?

– Студентство – це прекрасна пора життя. Ми досі зустрічаємося, спілкуємося у вайбері. У своєму житті я пройшла три медичних вузи. Спочатку поступила у Харківський медичний університет. Потім перевелася до Запорізького медичного університету. А інтернатуру проходила на базі Львівського медичного університету. Тому маю три групи у вайбері своїх друзів зі студентських часів, а тепер – колег. Ми часто радимося з певних питань, а якщо виникають дискусії чи обговорюються важкі випадки, то приймаємо рішення спільним консиліумом.

– Ви – родом з Харківської області. Як потрапили на Волинь?

– Кохання. Хлопець з Волині, студент, який навчався у Харкові, покохав дівчину з Слобожанщини. Так само студентку. Тому через кохання я тут. Після закінчення Запорізького державного медуніверситету відразу переїхала на Волинь.

– Чи швидко вам вдалося адаптуватися на новому місці, в іншому куточку України?

– Швидко. Мені дуже подобається Волинь, подобається Західна Україна. Тут трішки інші люди. Більш добріші, ближчі до Бога та з почуттям любові до рідної землі.

– Поговоримо про перші роки роботи. Чи легко було розпочинати кар’єру лікаря?

– Мені було легко. Після другого курсу я народила дитину. Можна сказати, що дитина стала моїм першим пацієнтом, на якій я вдосконалювала свої медичні навички. Тому, коли я вийшла на перше місце роботи, то мала багато ентузіазму та енергії. Не боялася дітей. Інтернатуру я проходила на базі Волинського обласного дитячого територіального медичного об’єднання в обласній дитячій лікарні. А потім пішла в дільничну службу в міську дитячу поліклініці. Працювала там з 2005 по 2012 рік лікарем-педіатром. Робота подобалася. У нас був гарний дружній колектив. Завідувачка відділення Тамара Ошуркевич завжди допомагала лікарям. Але був один нюанс: моя робота обмежувалася територіально моєю дільницею – 33 мікрорайоном. Тому виникло бажання спробувати себе у приватній практиці, де немає таких територіальних обмежень.

– З 2012 року ви працюєте у приватній клініці «Благомед». Чому обрали саме цю медичну установу?

– Спочатку хотіла розпочати власну приватну практику. Відкрити свій кабінет. Але, не маючи досвіду в маркетингу та рекламі, втілити задумане не зовсім вдалося. Тому зупинила свій вибір на приватному медичному закладі. А саме – клініці «Благомед». Почула, що ця клініка набирає лікарів, пішла на співбесіду і стала працювати. Приватний медичний заклад набагато ефективніший у плані маркетингу. Завдяки ефективній рекламі люди легко знаходять свого лікаря, а лікар має більше часу займатися профілактикою або проблемами здоров'я своїх пацієнтів, тобто своєю основною професійною діяльністю. Роботою повністю задоволена. До нас приходять пацієнти не лише з Луцька та області, а й з інших областей – Львівської, Рівненської, Тернопільської. Приємно, що клініка приділяє велику увагу навчанню лікарів. Для сучасного медика постійне вдосконалення своїх знань – обов’язкова умова високого фахового рівня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський просить Раду позачергово легалізувати канабіс (ДОКУМЕНТ)

– За другою спеціальністю ви – дитячий лікар-гастроентеролог. Кажуть, що гастроентеролог для дітей – другий за важливістю лікар після педіатра. Погоджуєтеся з цим твердженням?

– Це правда. Понад 50% дітей приходять до педіатра зі скаргами на біль у животі. Особливо весною та восени, коли сезон загострення шлунково-кишкових хронічних захворювань. Це зумовлено анатомо-фізіологічними особливостями дитячого організму. До 5-річного віку фактично будь-який біль, який є в дитини, локалізується в області живота. Буває дуже важко диференціювати, що ж саме болить малечі.

Лікар-педіатр має право лікувати таких діток. Але це лікування не завжди приносить бажаний результат. Я зрозуміла, що мені бракує більш спеціалізованих профільних знань. Вирішила отримати спеціалізацію дитячого лікаря-гастроентеролога. У 2014 році навчалася на курсах у Києві. Практику проходила в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології. Ми бачили складні клінічні випадки, адже саме таких пацієнтів з областей направляли до столичного інституту. Це дуже корисний практичний досвід.

– У чому особливості дитячої гастроентерології?

– Для кожного віку характерні різні захворювання. Дитяча гастроентерологія тісно переплітається з психосоматикою – стресами, емоціями. Дитинка дошкільного віку часто не може диференціювати негативні емоції і проєктує їх на себе та викликаючи певні функціональні хворобливі стани. Але у дітей трапляються випадки, що деякі хвороби до досягнення повноліття проходять. Зокрема, мова йде про гастрит. Часто буває, що у віці 14 – 15 років гастрит зникає. Це зумовлено специфікою дитячого організму, який здатний повністю вилікуватися від хронічної патології.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лікар назвав продукт, який перешкоджає утворенню тромбів

– Для того, щоб бути хорошим спеціалістом, потрібно постійно розвиватися. Як підвищуєте свій фаховий та професійний рівень.

– Абсолютно згідна. Постійно їжджу на симпозіуми, конгреси, семінари на яких виступають у тому числі закордонні лектори. Переважно обираю тематику, присвячену педіатрії, гастроентерології, пульмонології, дерматології. Під час коронавірусу такі заходи проводяться в онлайн-режимі. У цьому є певний позитив. Тому що є можливість передивитися захід у записі і кілька разів, не відриваючись від основної роботи. Деякі конгреси є платні. Але за знання і саморозвиток як фахівця потрібно платити. У нас лікарів є завдання: щороку потрібно набирати певну кількість балів. Якщо не набрав цю кількість, не маєш права працювати. Держава спонукає лікарів навчатися та підвищувати свій фаховий рівень. Але я роблю це із задоволенням. Бо знаю: нові знання і навички – запорука якісної медичної допомоги моїм пацієнтам.

– Розкажіть про ваш прогноз розвитку дитячої гастроентерології та методів лікування.

– Медицина не стоїть на місці. Те, що вважається істиною чи єдиним правильним методом зараз, не обов’язково залишиться таким через 5-10 років. Наведу приклади. За останнє десятиліття змінилися підходи до пояснення причин окремих захворювань. А зміна підходів до патогенезу веде за собою нові методи лікування. Також є певні зміни та розуміння у вигодовуванні дітей до 1 го року життя: Раніше соки малюкам для прикорму починали давати по крапельці з місяця. Зараз інакше. Раніше певні продукти не давали діткам взагалі, щоб уникнути алергії. Зараз є показання, що деякі важливі алергени потрібно давати мікродозами, щоб до року дитина їх отримала. Змінилася стратегія з терапією антибіотиками. Зараз багато станів, які її не потребують. Наприклад, бронхіт 20 років тому завжди лікували антибіотиками. Зараз ні. Тому що бронхіт – переважно вірусне захворювання, тому антибіотики там не потрібні. Лише у випадку ускладнень та тривалого перебігу хвороби потрібно додавати антибіотики. Активно розвивається напрямок лікування біопрепаратами – про- і пребіотиками. Можливо, у майбутньому лікування буде переважно на основі індивідуально підібраних біопрепаратів.

– Які ваші хобі та захоплення поза сферою медицини?

– Садівництво. Це праця, під час якої я відпочиваю. Я маю сад, квіти. У саду ростуть полуниця, малина, виноград, троянди, тюльпани, гортензії, лаванда. Також люблю готувати, особливо щось цікавеньке, якщо маю час і натхнення. Нещодавно привезла з саду відро порічок. В Інтернеті знайшла багато цікавих рецептів соусів. Вирішила приготувати. Люблю тварин. Хочу бути волонтеркою. Вишиваю.

– Що найбільше цінуєте у людях?

– Подобаються чесні, відверті, справжні та добрі люди. Відвертість для мене дуже важлива.

– Маєте якісь мрії, які хотілося б втілити в життя в найближчі 10 років?

– Вже давно хочу вивчити іноземну мову. Колись намагалася вчити іспанську мову, бо була в Іспанії. Але не подолала. Певно, мотивації не вистачало. Мрію про гарний сад. Я – домашня людина. Для мене дуже важлива родина, сім’я, добробут у домі, тепле спілкування у колі близьких. Мрію, щоб не тільки Луцьк, а й вся Україна була чистою. Сподіваюся, у найближчі 10 років пластикового сміття поменшає і світ стане чистішим.

Спілкувався Петро Герасименко

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Через маніпуляції окремих депутатів Мар’янівська громада може втратити 1,25 мільйона на ремонт дороги (ВІДЕО)

Бажаєте першими дізнаватись останні, важливі та цікаві новини Луцька, Волині, України та світу? Приєднуйтеся до нашого каналу Telegram .

Також слідкуйте за нашою сторінкою у Facebook .

Вас також може зацікавити