image
8 Липня 2020 | 08:48

Боротьба нанайських хлопчиків

Ми всі вже ніби й звикли до думки, начебто вперше в історії України владою стали артисти. Нові, неотесані, неосвічені… Насправді – ні. Нас просто «розвели» естрадним номером – боротьбою нанайських хлопчиків, двобоєм начебто заклятих супротивників, яких насправді зображає… один артист.

Причому «розвели» не вперше, а вкотре – і не нові, а вже давно постарілі артисти.

Ми пережили це у 2014-му, коли під гаслом «Жити по-новому» вигнаного з держави лідера «Партії регіонів» Віктора Януковича змінив засновник «Партії регіонів» Петро Порошенко. А саму «Партію регіонів» у Парламенті та на місцях – «нові обличчя» з «Блоку Петра Порошенка», які ще незадовго до того були цілком «старими обличчями» Януковича...

У 2019-му цей «коронний» номер просто зіграли ще раз. Під гаслом «Зробимо їх разом» партнера олігархів Петра Порошенка змінив партнер олігархів Володимир Зеленський. А «нові обличчя» у владі Порошенка – оновлені Зеленським «старі обличчя» із влади Порошенка…

Так, головою парламентської фракції Зеленського став топ-посадовець Міноборони часів Порошенка, нагороджений тим же Порошенком орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, – Давид Арахамія.

У березні 2019-го він агітував за Порошенка на президентських виборах, а ще у квітні 2019-го – дякував Порошенку за «колосальні досягнення»…

Хоча тепер – нібито абсолютно природно обурюється, чому це Петра Порошенка досі не посадили за вчинені ним злочини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В інтернет злили імена соратників Зеленського, які допомагають російському банку займатися рейдерством

Отже, Першим прем’єром в Уряді Зеленського став Олексій Гончарук – радник першого віце-прем’єра – Міністра розвитку економіки при владі Порошенка Степана Кубіва.

Другим прем’єром в Уряді Зеленського став Денис Шмигаль – топ-чиновник Міністерства доходів і зборів при владі Порошенка.

Першим головою Офісу президента Зеленського став Андрій Богдан – кандидат у народні депутати України від «Блоку Петра Порошенка» в 2014 році.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Казліна ти дурна»: Богдан насміхався над тваринами в київському зоопарку: з'явилося відео

Заступниками голови Офісу президента Зеленського стали заступники голови Адміністрації президента Порошенка Ігор Жовква та Олексій Дніпров.

А також – Юлія Ковалів (голова Офісу Національної інвестиційної ради при Президентові Порошенку, заступниця Міністра економічного розвитку та торгівлі при владі Порошенка, голова наглядової ради НАК «Нафтогаз» при владі Порошенка, раніше Міністр соціальної політики в Уряді Зеленського) та Анна Коваленко (радник Міністра інформаційної політики та радник чотирьох Міністрів оборони при владі Порошенка).

Першим міністром фінансів в Уряді Зеленського стала Міністр фінансів із влади Порошенка Оксана Маркарова. Другим Міністром фінансів – перший заступник Міністра фінансів при владі Порошенка, радник Порошенка Ігор Уманський. Третім Міністром фінансів – заступник Міністра фінансів при владі Порошенка, заступник голови Адміністрації Порошенка – Сергій Марченко.

Усі семеро нинішніх заступників Міністра фінансів (Юрій Буца, Юрій Гелетій, Світлана Воробей, Роман Єрмоличев, Юрій Драганчук, Денис Улютін і Василь Шкураков) – прийшли на високі посади в Міністерство при владі Порошенка. А держсекретар Міністерства Костянтин Ващенко у владі Порошенка обіймав посаду голови Національного агентства України з питань державної служби.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Креатив від Зеленського та «квартальщиків»: як Зе-команда беруть людей на роботу?

Першим Міністром освіти в Уряді Зеленського стала радниця Міністра освіти в Уряді Порошенка Ганна Новосад. Другим Міністром освіти – радник Міністра освіти у владі Порошенка Юрій Полюхович. Третім Міністром освіти – топ-чиновниця Львівської ОДА при владі Порошенка Любомира Мандзій.

Троє з п’яти заступників Міністра освіти в урядах Зеленського (Юрій Полюхович, Максим Ярмистий, Світлана Даниленко) працювали у Міністерстві при владі Порошенка, четвертий (Петро Коржевський) – на топ-посаді у Рівненській ОДА. Державний секретар Міністерства освіти і науки України з 2017 року, а з 1 липня 2020 року заступник Державного секретаря КМУ Павло Полянський був заступником Міністра освіти в Уряді Яценюка.

Троє з чотирьох керівників директоратів Міністерства при урядах Зеленського (Дар’я Чайка, Андрій Осмоловський, Олег Шаров) працювали там у часи Порошенка.

Першим Міністром закордонних справ в Уряді Зеленського став заступник Міністра закордонних справ при владі Порошенка Вадим Пристайко. Другим Міністром закордонних справ – топ-чиновник Міністерства закордонних справ, постпред України у Раді Європи при владі Порошенка Дмитро Кулеба.

Нинішні заступники Міністра закордонних справ: Єгор Божок – у владі Порошенка був головою Служби зовнішньої розвідки, Василь Боднар – заступником Міністра закордонних справ, Євгеній Єнін – заступником Генерального прокурора України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Колектив Нацбанку звернувся до української спільноти з вимогою припинити політичний тиск

Першим Міністром у справах ветеранів в Уряді Зеленського стала керівник пресслужби Міноборони, заступник командувача АТО при владі Порошенка Оксана Коляда. Другим Міністром у справах ветеранів – заступник начальника Генштабу ЗСУ, командувач АТО при владі Порошенка Сергій Бессараб.

Міністром молоді і спорту в Уряді Зеленського став керівник департаменту КМДА при владі Порошенка (підозрюваний у розкраданні державних коштів на 2,25 мільйона гривень) Вадим Гутцайт. Заступник міністра Валерій Жалдак був керівником департаменту у Міністерстві економіки часів Порошенка, Марина Попатенко – начальником управління у КМДА, Ніна Лемеш – у Чернігівській ОДА.

Першим Міністром оборони став керівник проектного офісу реформ при Міноборони часів Порошенка Андрій Загороднюк. Другим Міністром оборони – заступник командувача Сухопутних військ ЗСУ, представник України у Тристоронній контактній групі в Мінську при владі Порошенка – Андрій Таран.

Троє з шести нинішніх заступників Міністра оборони (Іван Руснак, Анатолій Петренко, Олександр Дублян) працювали заступникам Міністра оборони при Порошенку, четвертий (Олександр Поліщук) – на керівній посаді у Міністерстві, п’ятий (Олександр Миронюк) – на керівній посаді в «Укроборонпромі».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сотні тисяч гривень: стали відомі зарплати керівництва «Укроборонпрому»

Першим заступником Міністра культури в Уряді Зеленського працює ставлениця Порошенка Світлана Фоменко.

Міністром інфраструктури в Уряді Зеленського став радник Міністра внутрішніх справ, заступник начальника ДАІ при владі Порошенка Владислав Криклій. Нинішній перший заступник Міністра інфрастурктури Дмитро Абрамович при владі Порошенка працював у Держгеонадрах, а нинішній другий заступник Наталія Форсюк – була призначена на цю посаду ще у владі Порошенка.

Віце-прем’єром, Міністром з питань реінтеграції ТОТ в Уряді Зеленського став заступник голови КМДА при владі Порошенка Олексій Резніков. Першим заступником голови МінТОТ став Ростислав Замлинський – раніше перший заступник голови Львівської ОДА, нині нардепа від партії Порошенка Олега Синютки. Другим заступником міністра став Ігор Яременко – топ-посадовець у МЗС при владі Порошенка. Третім заступником – Давид Маркар’ян, народний депутат України 8 скликання від «Блоку Петра Порошенка».

Першим Міністром охорони здоров’я стала вже тепер ексдружина нардепа від БПП Олександра Черненка Зоряна Скалецька. Другим Міністром охорони здоров’я —нагороджений Порошенком орденом «За заслуги» І ступеня, Міністр охорони здоров’я часів Януковича Ілля Ємець. Третім Міністром охорони здоров’я – голова Одеської ОДА при Порошенку Максим Степанов.

Нинішній Державний секретар Міністерства охорони здоров'я України Інна Солодка при владі Порошенка працювала у керівництві Держгеокадастру, 

Нинішній Державний секретар МОЗ Інна Солодка при владі Порошенка працювала у керівництві Держгеокадастру, нинішні заступники міністра Світлана Шаталова – заступником голови Одеської ОДА, а Ірина Микичак – керівником департаменту у Львівській ОДА. Ще один заступник міністра при Зеленському Олена Теряєва – при Порошенку була директором департаменту охорони здоров'я в Одеській ОДА.

Міністром соціальної політики в Уряді Гончарука стала топ-чиновниця Міністерства розвитку економіки, згодом і Міністерства фінансів Юлія Соколовська, яку згодом Зеленський призначив заступником голови Офісу президента. Нинішній заступник Міністра Євген Котик працював у керівництві ДФС при владі Порошенка, а Віталій Музиченко – у Мінсоцполітики на різних посадах ще з 2007 року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У команді Зеленського хабарі брали не тільки готівкою: нові «плівки Єрмака»

Першим Міністром розвитку економіки в Уряді Зеленського став заступник голови ради НБУ при владі Порошенка Тимофій Мілованов. Другим Міністром розвитку економіки — радник Міністра фінансів, радник прем’єр-міністра при владі Порошенка – Павло Кухта. Третім Міністром розвитку економіки – Ігор Петрашко, топ-менеджер «Укрлендфармінгу», який належить партнерові Порошенка, «курячому баронові» Олегові Бахматюку. Нинішній заступник Міністра Дмитро Романович був радником міністра при владі Порошенка, а заступниця Юлія Свириденко – у керівництві Чернігівської ОДА (деякий час – в.о. голови).

Міністром енергетики в Уряді Зеленського стала топ-чиновниця Міністерства енергетики при владі Порошенка Ольга БуславецьВічно тимчасовим Міністром внутрішніх справ разом зі своїми заступниками в Уряді Зеленського залишився Міністр внутрішніх справ у владі Порошенка Арсен Аваков.

І наче вишенька на торті – нинішній Міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов. При владі Порошенка він був держсекретарем Міністерства молоді та спорту. На виборах – кандидатом у праймеріз «Європейської солідараності». У соцмережах – «топив» за Порошенка на виборах, хвалився голосуванням за Порошенка і водночас жорстко критикував Зеленського – називав його «кумиром бидла», «слугою кремля» і вже навіть після обрання його президентом поливав брудом. Проте це не завадило йому тепер служити ЗЕ-команді.

Окремі поодинокі ситуативні заміни урядовців у обох урядах Зеленського абсолютно не змінюють цієї загальної картини: обидва уряди Зеленського з великою долею правди можна було би назвати урядами Зеленського-Порошенка – з тими ж «новими-старими» обличчями «в обоймі», тими ж методами роботи і сумнівними схемами розпоряджання державними коштами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Глава НБУ Смолій подав у відставку через «систематичний політичний тиск»

Така ж ситуація з «обличчями Порошенка» у владі Зеленського – і на місцях. Так, наприклад, у базовій для Порошенка Львівській області більшість нинішніх голів райдержадміністрацій — ставленики Порошенка. Люди Порошенка залишилися керувати у багатьох районах Львівщини, а директорку департаменту освіти Львівської ОДА часів Порошенка Любомиру Мандзій – узагалі призначили т.в.о. міністра освіти і науки України в Уряді Зе. Екс-перший заступник голови Львівської ОДА часів Порошенка Ростислав Замлинський став першим заступником міністра з питань реінтеграції та тимчасово окупованих територій в Уряді Зе, а директорку департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА часів Порошенка Ірину Микичак – призначили заступником міністра охорони здоров’я в Уряді Зе.

Не стала винятком і Волинь. Уже рік після президентських виборів, а декількох районах області президентську вертикаль влади досі продовжують представляти ставленики Порошенка. У тому числі в трьох ключових, найбільших чи то інфраструктурно, чи за кількістю населення – Ковельському, Володимир-Волинському, Камінь-Каширському районах. Повноцінних голів РДА в ці райони Зеленський так і не призначає, віддавши управління в них посадовцям районного рівня, яких призначали ще при Порошенку. Та й обласний центр зайнятості далі очолює донедавна головний порошенківець Волині, голова БПП «Солідарність» в області Роман Романюк.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нічні розваги, «тітушки» і стрілянина – новий «бєспрєдєл» у відомстві Кватирка

Зрештою, в нас, на Волині, в кадровій політиці Порошенка-Зеленського є своя пікантна «вишенька на тортику» – одіозний начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко. Той самий, який став фігурантом багатьох скандальних оборудок та кримінальних справ. Той самий, недовіру якому висловила Волинська обласна рада і відставки якого вимагали АТОвці та громадські активісти. Попри це, урядовці Порошенка так і не зняли його з цієї посади.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Громадські організації та ветерани АТО вимагають звільнення головного лісника Волині Кватирка (ДОКУМЕНТ)

Здавалось би, при зміні президента Кватирку таки вкажуть на його справжнє місце. В уряді Гончарука навіть анонсували системний аудит незаконних рубок лісу, і однією з перших у переліку областей фігурувала Волинь.

Проте «вирок» людей Зеленського для Кватирка виявився… виправдальним. Замість того, щоб змусити Кватирка відповісти за всі гріхи, Зеленський дав йому почесне звання «Заслужений лісівник України»! Неважко здогадатися, якими «аргументами» вислужувався перед Зе-командою цей персонаж, аби заслужити незаслужене…

Залишається нагадати, на кого працювали директори розгалуженої структури лісового та мисливського управління на Волині на минулих виборах. І на кого працюватимуть вони тепер, якщо їхній шеф ось так «із барського плеча» отримав фактично «індульгенцію» від Зе-влади на свої подальші оборудки...

Коментарі експертів

Олексій КОЛІСНИК, кандидат психологічних наук, доцент кафедри фізичної реабілітації та соціального забезпечення Луцького інституту розвитку людини університету «Україна»:

– Започаткована Кучмою, укріплювана Ющенком, Януковичем, Порошенком і Зеленським олігархічна система влади тримається на вічно успішній стратегії «розділяй і властвуй та грабуй» та результативній тактиці «держи злодія».

Режим післямайданної «команди» Порошенка та режим пісяпорошенкової «команди» Зеленського ментально є братами-близнюками; у них одна мета – служити олігархам та кріпити олігархократію, не забуваючи при цьому про власне збагачення.

Клич Порошенка «армія, мова, віра» з’явився лише в кінці президентської каденції Порошенка задля приваблення патріотичного електорату перед новим виборами; вони для «команди» Порошенка були і є маскою, яка приховує його служіння олігархічній системі.

Використання націоналістичних гасел «Слава Україні», «Слава нації», «Україна понад усе» є всього лише «димовою завісою», яка приховує брехливу олігархократичну сутність Порошенка та партії «Європейська солідарність», оскільки вони мали повноцінну каденцію у п’ять років для перетворення цих величних закликів у реальність, але цього не відбулося. 

Базовим електоратом брата-близнюка в служінні олігархам Зеленського є «ватники» зі світоглядною позицією «какая разница» стосовно національної ідентичності, національної самооцінки, мови і церкви. У партії Зеленського «Слуга народу» відсутня ідеологія як задум прийдешньої реальності України; вона є різношерстним «Слугою олігархів», а її члени є некомпетентними в державному управлінні.

Режим Зеленського нічим не різниться від режиму Порошенка відносно служіння олігархам; він ламати олігархократичну систему не буде, а вона є тупиком для розвитку України та джерелом зубожіння абсолютної більшості її громадян. 

Ознакою зрілої титульної нації є любов до власної культури, активне переживання національної ідентичності, національна самосвідомість, «імунітет» до ворожих впливів, нетерпимість до зневаги національних смислів, а ознакою національної пасіонарної еліти є послідовне відстоювання і втілення у реальність національних інтересів та смислів. Чого за «командами» і режимими Порошенка і Зеленського не спостерігалось і ніколи не буде спостерігатися. 

А це свідчить про те, що громадяни України досі послідовно вибирали до влади своїх ворогів, котрі збиткувались і далі будуть збиткуватися над ними, приводячи їх до зубожіння та виштовхуючи на чужоземні заробітки. Бідна титульна нація є покірною титульною нацією. Це замкнене коло прищепленої національної безпорадності розмикається лише з приходом до влади дійсних українських націоналістів, які зроблять буття українцем престижним для пересічного громадянина України та послідовно втілюватимуть у реальність національні інтереси та смисли. Що зрештою таки зробить Україну самодостатньою і сильною державою, а життя громадян України – заможним та успішним. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Корабельна сосна», як назвав її Давид Арахамія, від «Слуги наpоду» – пpихильниця Путіна (ФОТО)

Юрій ЗИЛЮК, журналіст, письменник:

– Безлад у кадровій політиці Зеленського в центральних органах влади так само копіюється і в регіонах. І якщо в центрі фахових «слуг» на керівні державні вакансії явно не вистачає, то в областях їх уже не вистачає катастрофічно. Особливо, у західних, де підтримка нинішнього президента на виборах була найменшою.

Як діє у цій ситуації команда Зеленського? Йде шляхом найменшого опору, «списуючи», так би мовити, завдання у більш досвідчених колег. Візьмемо, для прикладу, Волинську область. За рік до закінчення президентської каденції, коли рейтинг Порошенка став стрімко падати, він призначив головою Волинської облдержадміністрації міліцейського генерала Савченка. Сподіваючись, мабуть, що колишній міліціянт не лише організує «правильне» голосування на майбутніх виборах, а й «розбереться» з надто вже незалежними депутатами та громадськими організаціями. У генерала з Києва нічого не вийшло. 

Та «слуг народу» це нічому не навчило. На місце звільненого з посади голови Волинської облдержадміністрації київського генерала вони призначили поліційного полковника Погуляйка з Луганщини. Передбачую, що того чекає такий самий фінал, як і його попередника. Та й більшість новопризначених обласних і районних високопосадовців – теж. Бо це – здебільшого люди випадкові, некомпетентні, часто із «обойм» старої влади, котрій волиняни не раз висловлювали недовіру. 

Скільки би разів президент Зеленський публічно не повторював, що він не залежний від олігархів і нічого не робить на їх користь, це було і є лише колисковою для електорату «Слуг народу». Це можна сказати і про Ахметова, Пінчука, Боголюбова та інших українських олігархів, включно з Порошенком, як би парадоксально для декого, стосовно останнього, це сьогодні не звучало.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За позовом Медведчука цієї п’ятниці суд може заборонити книгу Кіпіані «Справа Василя Стуса»

Петро ГЕРАСИМЕНКО, журналіст, піар-технолог:

– Коли Порошенко прийшов до влади у 2014 році, багато хто мав ілюзії щодо розвитку країни. Хтось повірив у миттєве закінчення війни. А хтось спокусився тезами щодо життя по-новому. Однак, ні того, ні іншого не сталося. Найгірше те, що «патріотичний» Порошенко залишив великі можливості для реставрації і відродження проросійських сил в Україні. Після втечі Януковича і початку російської агресії проти України проросійські політики залягли на дно. Але дуже швидко зрозуміли, що їм за правління Порошенка нічого не загрожує. І зразу ж розгорнули активну роботу.

Політичний злет ОПЗЖ розпочався в роки правління Порошенка. Медведчук зумів прибрати до рук телеканали. З телеекранів полилася пропаганда миру з агресором за будь-яку ціну. Бізнес олігархів із табору колишньої Партії регіонів теж не постраждав. У ці роки був закладений міцний фундамент для реінкарнації ПР у новому обличчі. І політика Порошенка сприяла цьому процесу.

А окремі колишні регіонали навіть стали однопартійцями Порошенка. Для лідера «Європейської солідарності» посилення ОПЗЖ було навіть вигідне. На словах з ними можна було боротися, щоб тримати в тонусі патріотичний електорат. А на ділі не заважати проросійським силам відроджуватися та нарощувати свою міць. Такий собі взаємовигідний політичний симбіоз.

У 2019 році народна довіра до Зеленського базувалася на такому ж ірраціональному і безглуздому рівні, як довіра до Порошенка 5 років тому. Люди голосували не лише за Зеленського. Вони голосували в першу чергу проти Порошенка. Але для коміка з «Кварталу 95» колишні члени команди Порошенка стали основою для закриття кадрових дір. Воно й не дивно: кадрова політика попередника Зеленського була слабенька в плані ідейної складової. Ще вчора ці люди підтримували Порошенка. А сьогодні стали палкими прихильниками ЗЕ.

Для Зеленського Порошенко є тим, чим для Порошенка були колишні регіонали. Кримінальні справи проти п’ятого президента покликані тримати в тонусі ядерний електорат Зеленського. Треба визнати, що частина виборців дуже хотіла би побачити Порошенка за гратами. І Зеленський дає їм таку надію, тішачи кримінальними справами проти свого опонента на виборах.

Те, що ці справи шиті білими нитками і навряд чи загрожують Порошенку, нікого не турбує. Головне – процес. Всі ж задоволені. Зеленський – тим, що показує намір посадити за грати Порошенка. Порошенко – тим, що йому створюють імідж головного опозиціонера. А прокремлівські сили – тим, що їм не заважають скуповувати медіа та вести пропагандистську роботу з промивання мізків населенню.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Буславець зібрала нараду в інтересах Ахметова з посиланням на доручення Зеленського

Валерій СЕМЕНЮК, голова ГО «Волинська ветеранська спілка політв’язнів і репресованих»:

– Згадаймо, чого найперше вимагали від Зеленського ті, хто побачив у ньому надію на зміни? Зламати стару олігархічну систему, яку вибудував і законсервував «під себе» Порошенко. Саме тому й голосували за нове обличчя Зеленського та його «слуг». Але дива не сталося. «Слуги народу» виявилися «слугами олігархів». Ламати стару систему насправді ніхто й не збирався. Бо навіщо щось змінювати, якщо можна просто домовитись? І люди Порошенка швидко домовилися з людьми Зеленського. Вони побачили, що оточення Зеленського будує управління на тих же принципах, що й Порошенко. Цілі – ті ж самі: використати доступ до державних ресурсів заради власної наживи. Питання лише – в ціні. Маючи достатньо грошей, кадри Порошенка швидко знайшли, як залишитися при посадах. 

Кадровий голод у ЗЕ-команді теж виявився їм на руку. Хоча в Зеленського зараз – уся повнота державної влади, він мав достатньо часу і важелів кардинально змінити управлінську систему. Але цим унікальним шансом, який подарували йому зневірені в Порошенку українці, він не скористався. І нічого змінити вже не зможе. В нього просто немає людей, які цього хочуть і на це здатні. За рік свого президенства він навіть багатьох голів РДА не спромігся призначити. Король виявився голим…

А простих людей – і далі дурять. Ситий голодного, як кажуть, не зрозуміє. Прості люди хочуть змін, але олігархів такий стан справ влаштовує. Їм вигідно залишати все, як є. Вони вміють домовлятися, і це яскраво засвідчило голосування у Верховній Раді за болюче для українців питання продажу землі. Депутати від Порошенка без будь-яких докорів сумління підіграли Зеленському – і фактично допомогли йому дати старт розпродажу цього стратегічного ресурсу нашої нації.

Справді патріотичних людей у цю владу або не допускають, або ж вони самі не хочуть в неї іти, бо знають, яким безславним буде кінець. Наочний приклад – кадровий підбір у теперішній Волинській ОДА. На ключові посади призначають заїжджих чиновників, а волинянам у президентській вертикалі місця немає. В ній залишаються хіба ті, яким усе-одно, кому служити і при кому працювати.

Це велика біда теперішньої влади, що в ній багато кар’єристів без принципів та ідеології. І ці безідейні кар’єристи, якщо скажуть – то й георгіївську стрічку готові почепити. Як зараз вишиванку, без українського серця під нею. Вони коряться, навіть коли їм нав’язують чужинську мову, традиції, культуру. Хоча будь-яке міцне суспільство оберігає і захищає свою мову як один із фундаментів національної держави.

Вкотре переконуюся: тільки для людей ідейних, націоналістів влада – це не набивання кишень чи тимчасові вигоди, а продовження української справи, за яку боролись, борються і продовжують віддавали життя українські герої. Саме таких людей, а не ставлеників олігархічних блоків чи кланів – Порошенка чи Зеленського – українці й мають приводити в українську владу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Юрій Поліщук: Ідея має значення

Бажаєте першими дізнаватись останні, важливі та цікаві новини Луцька, Волині, України та світу? Приєднуйтеся до нашого каналу Telegram .

Також слідкуйте за нашою сторінкою у Facebook .

Вас також може зацікавити