У його кабінеті – портрети Степана Бандери і Тараса Шевченка. Йому уже вдруге депутати Любомльської районної ради доручають очолити депутатський корпус, а жителі краю – майже 10 років довіряють Миколі Сушику представляти їхні інтереси у районній раді. Він вважає, що головна посада в його житті – це бути людиною та виправдати довіру громади, друзів та близьких людей і невпинно рухатись вперед. Тож чим жила протягом останніх років Любомльська районна рада, якими проблемами переймалися та чого вдалося досягнути, – розповідає її голова, член ВО «Свобода» Микола Сушик.
– Миколо Миколайовичу, Ви вже маєте чималий досвід роботи в органах місцевого самоврядування. З часом легше чи важче стало працювати?
–Зрозуміло, що з кожним роком роботи набираєшся більше досвіду, більше розумієш процеси, більше знайомств. Є розуміння, як вирішувати питання, в які двері стукати, як і де лобіювати інтереси району. Сьогодні так склалося, що в останні роки нам доводиться працювати у своєрідному перехідному періоді, коли змінюється стара система влади в органах місцевого самоврядування. Не було певності, що буде далі. Коли після виборів 2015 року були одні завдання, один район, один бюджет, то з утворенням об’єднаних територіальних громад усе змінилося: і державне співфінансування, і сфери відповідальності…
В цьому були деякі проблеми, бо щось передалося громадам, щось – ні, на щось виділяли кошти, а на утримання деяких закладів – ні. В такі моменти доводилось домовлятися з усіма, хоч і не завше вдавалося. Але основне завдання, напевно, було зберегти мережу закладів: школи, дитсадки, ФАПи, аби новостворені громади могли далі не лише утримувати, а й розвивати їх.
– Певно, на початку своєї роботи Ви планували привнести своє бачення у роботу депутатського корпусу районної ради. Чи вдалося це зробити?
– Депутатський корпус був представлений різними політичними партіями. Звичайно, була «різношерстна» районна рада, але основним питанням було об’єднатися та вирішувати проблемні питання Любомльщини. Я думаю, нам це вдалося зробити, і вважаю, що районна рада протягом цих років працювала конструктивно, за що і дякую колегам-депутатам. Вважаю, що жодного рішення, яке би нашкодило людям, не було.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Любомльщині діє Програма підтримки учасників АТО
– Як бачите спільні напрацювання двох гілок влади щодо економічного, соціального і культурного розвитку району?
– Як на мене, однією з переваг процесу децентралізації є те, що громада – це і виконавча, і представницька влада в одних руках. Коли сьогодні маємо і районні ради з представниками тих чи інших сільських рад, і адміністрації, керівником якої є ставленик президента та погляди в якого на розвиток району можуть відрізнятися від бачення органів місцевого самоврядування, тому хоч не хоч, але доводиться домовлятися поміж собою. Бо якщо цього не буде – страждатимуть, у першу чергу, люди, працівники установ. Тож в якихось питаннях треба було шукати компроміс, чимось поступатися, а десь – і наполягати на своєму. Проте навіть через дискусії та певні суперечки з адміністрацією вдавалося знаходити спільну мову, аби район працював та розвивався.
– Нещодавно Кабмін затвердив перспективний план формування ОТГ Волині, за яким на території Любомльського району постане чотири ОТГ. Чи в такому форматі вони передбачалися та чому, на Вашу думку, не вдалося відстояти Зачернецьку сільську раду?
– Цей перспективний план обговорювався ще з самого початку децентралізації. В той же час і депутати, і представники політичних сил лобіювали певні інтереси громад, тому формат створення ОТГ уже був. Але до останнього часу не було зрозуміло, що буде із Згоранською сільською радою (її жителі не могли визначитися, куди приєднатися: до Шацька, Любомля чи Головна), Хворостівською (готували документи на доєднання з Любомльською ОТГ, але в останній момент прийняли рішення піти до Вишнівської).
Не очікували, що Зачернецька сільська рада, яка фактично майже приєдналася до Любомльської, всупереч волі людей рішенням Кабміну відійшла до Смідинської ОТГ. Ми тривалий час наполягали, аби Зачернецька сільрада раніше прийняла всі процедурні рішення про доєднання до Любомля, але з певних причин воно затягувалося. Тому сталося так, як сталося. Хоча до останнього мали надію, що в Кабміні зважать на добровільне рішення цієї громади.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Примусове» об’єднання територіальних громад – недопустиме, – заява фракції ВО «Свобода»
– Чи робиться щось для того, аби повернути цю сільраду до Любомльської ОТГ?
– Писали листи на Кабмін, пропозиції та клопотання на різні інстанції і жителі громади, і районна влада. Чи вдасться це зробити – я в цьому, на жаль, не впевнений.
– Чи усі ОТГ Любомльщини, на Вашу думку, з часом зможуть показати себе як перспективні спроможні громади?
– Думаю, що в нашому районі громади утворилися, в принципі, непогано і територіально, і за фінансовою спроможністю. Навіть якщо зі сторони здається, що Головненська громада десь виглядає слабшою на фоні інших трьох, проте вона навіть у таких умовах розвивається і розбудовується набагато краще, ніж до об’єднання. Не кажу вже про Вишнівську та Рівненську, які навіть на рівні області є у лідерах та активно господарюють. Інше питання – чи не заберуть у громад акциз. Навіть якщо таке станеться, то ці ОТГ сьогодні мають досвід і можливості, аби розвиватися. А Любомль – це громада, яка й так має великий потенціал та перспективи, не зважаючи на деякі проблеми.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У поточному році в Любомльському районі буде 5 сучасних спортивних майданчиків
– Чи погоджуєтеся Ви з тим, що Любомльщина має увійти до складу Ковельського, а не стати центром окремого району, як на початку процесу децентралізації висловлювалися обласні фахівці?
– Ми неодноразово говорили на цю тему з експертом із децентралізації Валентином Малиновським, іншими фахівцями. На початку дійсно старалися пролобіювати створення Любомльського району. Такі пропозиції звучали в експертних колах області. Та коли затвердили нову методику формування районів, побачили, що до цих показників ми не дотягнемося, навіть коли до Любомльського увійдуть Шацький та Старовижівський райони. Цю ідею довелося залишити нереалізованою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Юрій Цейко: Коронавірус показав, що потужність держави визначається не кількістю діячів шоу-бізнесу
– Які проблеми сьогодні є в діяльності районної ради та що вдалося зробити за останні роки для розвитку району?
– Це скликання депутатів райради стало заручником змін. Щороку очікували, що наступного районних рад уже не буде, тож і великих планів не могли будувати. Проблеми, найперше, в тому, що раніше податки (ПДФО) концентрувалися в одному районному бюджеті, тепер же –у громадах, хоча це, все ж таки, добре. У 2017 році на теренах Любомльського району залишилось три сільські ради, які не увійшли до жодної громади, до того ж – не найбагатші. Відтак районний бюджет став дуже обмежений. Не зважаючи на це, ми шукали способи його наповнити і нам вдавалося якось вирулювати у цій ситуації.
Серед здобутків району є те, що нам своєчасно вдалося реорганізувати у комунальне некомерційне підприємство лікарню, первинну галузь медицини. Як засновники, мали перед медиками певні зобов’язання із виплати заробітної плати (швидше морально, бо юридично це мала би забезпечувати держава), аби зберегти персонал та допомогти з придбанням медикаментів, адже ця галузь є у пріоритеті діяльності райради. Тому кошти, які десь змогли акумулювати, змушені були виділяти медикам, адже там було постійне недофінансування. Залишаються питання і щодо фінансування лікарні в подальшому у зв’язку із запровадженням другого етапу медреформи.
Доводилося працювати в умовах, коли районна рада фактично переходила від формального узаконення пропозицій РДА до суб’єкта ведення певної господарської «політики» на території району. Тоді в адміністрації почали більше зважати на наші зауваження та пропозиції. Був і період, коли довелося працювати без жодного керівництва адміністрації. В той час нам усе ж вдавалося не лише зберегти, а й розвивати район.
Щодо апарату райради, то тут залишилося працювати декілька спеціалістів. Основне їхнє завданням після завершення формування громад – підготувати та передати на баланси ОТГ ті заклади, які ще залишились у районній комунальній власності.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Волинські свободівці спорядили бійцям на фронт автівку з Великодніми подарунками (ФОТО)
– Декілька слів – щодо здобутків і позитивів…
– З таким бюджетом, який ми мали в останні роки, чогось суттєвого побудувати ми не могли, хоча ремонти, відновлення тощо робили, інвентар, техніку та інше для шкіл закупляли. Також тісно співпрацювали з обласною радою, завдяки нашому депутату обласної ради Сергію Духницькому та Анатолію Вітіву з фракції ВО «Свобода», а також Володимиру Дибелю вдалося залучити більше 10 мільйонів гривень на об’єкти інфраструктури району (школи, дитсадки, дороги та інше). Через відповідну програму на умовах співфінансування з держбюджету зуміли залучити кошти на будівництво спортивних майданчиків у Любомлі (ЗОШ №2) та в селищі Головне.
Разом із керівництвом лікарні домогтися того, що медзаклад потрапив у список семи опорних лікарень Волині. Внаслідок цього буде залучено близько 7 мільйонів гривень на її реконструкцію. А щодо сільської медицини, то за сприяння райради вдалося включити у перелік проекти реконструкції або будівництва амбулаторій у селах Забужжя, Вишнів та селищі Головне.
Не залишали осторонь і навчальні заклади, старалися забезпечити їх усім необхідним. У пріоритеті – будівництво школи у селищі Головне. Аби отримати необхідні кошти з держбюджету, на останній сесії обласної ради, яка майже всі наявні кошти акумулювала на боротьбу з коронавірусом, нам вдалося відстояти співфінансування цього важливого об’єкту з обласного бюджету в сумі 680 тисяч гривень. Ще 500 тисяч віднайшли в цьому році з районного бюджету. Очікуємо на швидке відновлення будівництва цієї школи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Любомльщині пам'ять полеглих Героїв УПА вшанували автопробігом і молитвою (ФОТО)
– Чи плануєте залишитися надалі працювати в органах місцевого самоврядування та чи будете брати участь у найближчих місцевих виборах?
– Очевидно, участь у виборах братиму, але куди балотуватися – ще не визначився. Маю більше 10 років депутатського досвіду та чимало – управлінського. Думаю, що на благо громади Любомльського району, якщо матиму таку довіру від людей, зможу застосувати його та вкласти свої сили у розбудову певної громади. Є розуміння того, як втілювати плани в життя, діяти більш ефективно та правильно.
– У вашому кабінеті є два портрети: Тараса Шевченка та Степана Бандери. Таке не часто можна побачити у кабінеті чиновника…
– Портрет Шевченка висів у кабінеті ще до мене. А от портрет Степана Бендери приніс із собою з самого початку. Не зважаючи на те, що його постать ще й досі намагаються нівелювати та спаплюжити, думаю, з часом люди самі зрозуміють, хто є хто в українській історії. Бандера – один із провідників українського народу, який боровся за незалежність нашої держави. Він достойний того, щоб його портрет був у кабінетах чиновників будь-якого рівня. І він постійно нагадує мені, що кожен із нас повинен просто чесно працювати, старатися бути справедливим і не зраджувати своїм принципам і переконанням.
Віта ШЕПЕЛЯ,
газета «Новий погляд+»
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Юрій Поліщук: Ідея має значення
