Відповідальна, грамотна, добросовісна, щира й активна… Очевидно, саме завдяки цим важливим рисам заслужено здобула прихильність оточення голова Берестечківської міської ради Валентина Залевська. Цілеспрямована та впевнена у власних задумах, абсолютно не терпить лукавства, лідер, здатний вести за собою однодумців, чиї принципи віддзеркалюють основи особистої місії жінки на довіреній керівній посаді. Не за її правилами обіцяти людям «золоті гори», але, як належить господині, закачавши рукави, безперервно працювати, сподіваючись у цьому, фактично, лише на себе.
– Валентино Василівно, що спонукає Вас іти на посаду голови Берестечківської об’єднаної громади?
– Я п’ять років відповідала за Берестечко. Протягом цього часу вдалося багато чого реалізувати. Реставрація та добудова закладу дошкільної освіти «Малятко», створення Центру національної пам’яті, історії та культури, в якому розмістився Будинок культури та Берестечківський народний історичний музей, повне відновлення вуличного освітлення в центрі міста, впорядкування скверика ім.Т.Шевченка, міського парку «Берестечківський» та території Меморіалу Слави, встановлення пам’ятних хрестів на місці розстрілу Українських Січових Стрільців та на місці каплиці святої рівноапостольної Марії Магдалини, облаштування міського пляжу «Оболонь» на березі річки Стир, неодноразові звертання в ВОДА, завдяки яким відремонтовано мости.
Саме в даний час завершується капітальний ремонт четвертого з них та тривають ремонтні роботи з перекриття даху на приміщенні музичної школи м.Берестечка. Маючи за плечима успішний досвід роботи в органах місцевого самоврядування, пройшовши навчальні курси у Школі місцевого самоврядування про АММУ по проекту DESPRO щодо децентралізації, детально ознайомившись із позитивною та негативною сторонами нашої адмінреформи й опираючись на знання, які не хотілося б втрачати, я вирішила рухатися далі, адже початок вже є, як і є намічена основа подальших справ. Але вирішальним у прийнятті цього важливого рішення була підтримка людей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Наші пріоритети – у цифрах і фактах*
– Зараз масово відбувається передвиборча агітація. Чула зауваження, що Ви не берете в цьому активної участі. Чому?
– Якщо чесно то не маю часу, бо хочу завершити розпочаті ремонтні роботи. Також є ще ряд причин. Поясню: на сьогодні не бачу сенсу роздавати будь-які обіцянки. Я поважаю людей і поважаю себе, тому кажу щиро: знаючи орієнтовні цифри бюджету громади з урахуванням передбаченої кількості необхідних інфраструктур та враховуючи те, що на наш бюджет перейде освіта, медицина і культура, то його можна назвати «бюджетом виживання». Основна частина буде покривати видатки на заробітну плату працівників та енергоносії, а на розвиток інфраструктури лишатимуться, фактично, копійки. Не треба бути суперекономістом, достатньо тверезо оцінити ситуацію: відсутність на нашій території потужних виробництв, підприємств, солідних фермерських господарств, звідки можна було б розраховувати на податки робить наш бюджет таким скромним.
Вагома складова бюджету громади – це 60% ПДФО, тобто податку з офіційно працевлаштованих осіб. Але ми ж усі добре знаємо, яка трудова зайнятість на селі. Я дивлюся на речі реально і знаю одне: обіцяти – значить треба виконати. Наші люди вже досить наслухалися пустих обіцянок. Зате можу з упевненістю сказати, що коли мені довірять посаду голови Берестечківської ОТГ, обов’язково поїду в кожне село, поспілкуюся з людьми, вивчу проблеми і разом будемо планувати черговість їхнього вирішення. Хоча дві найбільш складні питання і так всім добре відомі – це бездоріжжя і безробіття. І якщо ремонт доріг поступово будемо робити, то над забезпеченням працевлаштування населення доведеться добряче попрацювати, щоб залучити на територію громади надійних інвесторів-партнерів, які б забезпечили роботою і достойною зарплатою жителів громади, а бюджет доходами. Це дуже важливе питання, бо на яке пенсійне забезпечення можуть надіятись селяни, коли вже не матимуть сил доглядати 2 корови, 3 свиноматки і кілька га городу?! Пенсійне законодавство вимагає 35 років трудового стажу. Боюсь, що в багатьох і 13 років не набереться для мінімальної соціальної допомоги.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мер Берестечка Валентина Залевська публічно відзвітувала перед громадою
– Що у Вашому розумінні передбачає розвиток новоствореної Берестечківської об’єднаної громади?
– Коли я в 2015 році йшла на вибори, то не мала чітко розписаної програми. Попрацювавши певний час на посаді секретаря Берестечківської міської ради, оцінивши ситуацію з бюджетом, вникнувши в поточні проблеми і проблемки, вийшла до людей із єдиним реченням, яке передбачала моя передвиборча програма: «Шукатиму можливості зробити щось корисне для Берестечка». На сьогодні я можу лише перефразувати це твердження: «Шукатиму можливості зробити корисне для громади». І протягом п’яти років я виконувала оту свою передвиборчу програму: брала участь у найрізноманітніших проєктах і конкурсах. Іншими словами, всіма способами притягувала в громаду кошти задля розвитку й творення найнеобхіднішого.
Окрім досить скромного бюджету міської ради, що орієнтовно складає дев’ятсот тисяч гривень, за час свого керівництва мені вдалося залучити в Берестечко більше шести мільйонів гривень з районного й обласного бюджетів та Державного фонду розвитку регіонального розвитку. Розуміння обов’язку голови перед громадою у мене таке ж, як у доброго господаря перед сім’єю: заробляти гроші для добробуту сім’ї, а у голови – для громади. Для цього потрібно постійно шукати різні шляхи залучення коштів: через участь у конкурсах, грандах, проектах, програмах, пошуку інвесторів, сприяння створенню підприємств та фірм на нашій території, завдяки чому працевлаштовуватиметься населення, ремонтуватимуться дороги, приміщення, закуплятиметься необхідна техніка для комунального господарства.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найменше місто України зберегло найбільше козацьких артефактів
Я вдячна моїм батькам Галині Никифорівні і Василю Дмитровичу за те, що вони виховали з дитинства у мене дві важливі риси характеру: відповідати за свої вчинки і завжди їсти свій, чесно зароблений, кусень хліба. Тому мені не соромно дивитися людям в очі. Традиційно, 13 грудня кожного року на загальних зборів жителів нашого містечка я звітувала про зроблене за рік, пояснювала причини незробленого, детально відчитувалася за кожну витрачену копійку, чесноо відповідала на запитання, які цікавлять кожного мешканця.
Зважаючи на набутий досвід, можу стверджувати, що «під лежачий камінь вода не тече». За час роботи на посаді міського голови налагодила тісну співпрацю з депутатами районної й обласної рад. Особливо хочеться відзначити фракцію ВО «Свобода» у Волинській обласній раді і її голову А.М. Вітіва , депутата Горохівської районної ради від ВО «Свобода» В.М. Магурчак, адже саме від них завжди отримувала пораду і допомогу, коли б не зверталася. У цьому питанні твердо діяв алгоритм : «ми працюємо – нам допомагають».
– Відомо що мешканці віддалених сіл із пересторогою відносяться до децентралізації. Яка Ваша думка щодо цих побоювань?
– Щоб громада процвітала й мешканці довколишніх населених пунктів не почувалися відірваними від світу, всіма можливими й неможливими методами необхідно забезпечити надійне транспортне сполучення між селами й центром громади. Люди мають бути впевнені, що зможуть у будь-який день та при всякій погоді владнати свої справи. Зважаючи на значну кількість населення пенсійного віку, вкрай важливо не допустити закриття ФАПів, забезпечити їх найнеобхіднішим для надання первинної допомоги. Ні в якому разі не можна допустити такої ситуації, яка була про колгоспах, коли центральна садиба розвивалася, а бригадні села занепадали. Спільними зусиллями хотілося б досягти такого рівня життя і забезпечення, щоб молодь не мала потреби виїжджати в міста чи закордон, а гідно жила й господарювала у рідному краї.
– Чим Вам імпонує позиція ВО «Свобода»?
– Націоналізм. Прагнеться, щоб гасло «Україна понад усе» звучало не лише, як гарний девіз, а стало життєвим кредо кожного з нас. Бог дав нам все для достойного життя: працьовитих людей, родючу землю, багату природу, тому вкрай важливо розуміти, що наше майбутнє – у наших руках і не надіятися, що прийдуть добрі дяді чи тьоті і зроблять нам «рай на землі». Потрібно самим працювати задля добробуту сім’ї, громади і України!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Анатолій Вітів: Від вибору 25 жовтня залежить ваш добробут та розвиток громад наступні 5 років*
